Якість постів – запорука успіху?
Всі завжди люблять давати поради: що писати, як писати, як то оформляти, яка довжина постів має бути… мало не з якої ноги вставати блоґґєру і о котрій годині для того, аби стати “успішним”.
Годі й казати, що більшість порад – це засіб залучення читацької аудиторії, при чому не надто чесним способом: бо це означає взяти від когось щось (лишнє відвідування, підпис на РСС-стрічку, коментар тощо) не даючи нічого взамін.
Ще безсмертний Джеф Пітерс скаржився на “нову генерацію шахраїв”, які просто обдурюють бідних людей, і навіть не уявляють собі що таке “сумління”, “стиль”, “порядок”.
“Я, – казав він, – завжди даю людині щось взамін: чи то цілющу мікстуру від усіх хвороб, чи то фальшивий золотий зливок, чи то просто штурхана. Але я завжди залишав людям щось в пам’ять про мене…” (цитата – по пам’яті, тож не шукайте абсолютної точності відтворення).
Приблизно так працює і “нова генерація” блоґґєрів в основній своїй масі.
Дехто з “передових” просто елементарно торгує своїми бізнес-курсами через блог, який САМ ПО СОБІ НІЧОГО КОРИСНОГО ЧИТАЧЕВІ НЕ ПРИНОСИТЬ І ПРИНЕСТИ НЕ МОЖЕ – бо його заведено не для того, аби безкоштовно давати людям знання (до речі, ще питання наскільки ґрунтовні та корисні…), а для того аби ЗАЦІКАВИТИ їх ПРИДБАТИ ці знання (чи у формі підкастів, чи шляхом відвідування семінару, чи шляхом запису на бізнес-курс).
При цьому момент зацікавлення полягає в елементарному “блиску” і постійних “космічних” звітах блоґґєра про свої неймовірні статки.
Працює це приблизно так: ось у нього тут по сотні коментарів до кожного посту! Він заробляє дуже багато грошей! Така успішна людина – звісно, вона може багато цікавого розповісти! І за це не шкода викласти кругленьку суму своїх кровних…
А тепер – УВАГА, ЗАПИТАННЯ! Якщо є курс “заробляй на своєму блозі 1000 доларів на місяць” (І ТО! – з радістю повідомляє шановний Автор, – це не межа! Кожен може заробляти і 10000, і більше!), то… ДЕ ВОНИ??
Де та купа блогів, які приносять зверх тисячі зелених на місяць своєму щасливому власнику? Адже курси розібрали “на ура”…
Отож бо:) ті курси – дійсно дуже гарна штука. ДЛЯ АВТОРА дуже гарна штука – бо таки приносять гарні заробітки, плюс – багато пантів, ріспектів..
Кожен вважає за честь прокоментувати навіть найпаскудніший пост такого блоґґєра аби лиш отримати таким чином зворотного лінка на себе, кожен має за щастя якось підлеститися, згадати у себе на блозі… Купа підписників на лічильнику від фідбьорнера – а по суті нема що бачити.
Ніхто не хоче сказати “А КОРОЛЬ-ТО ГОЛИЙ!”???
Ні, ніхто не хоче:) такі ми люди.
Так-от.. повертаючись до різного роду “порад” стосовно успішного блоговедення. Знаєте, вони мені часто нагадують такі собі… ну… казочку про американську мрію. Бо ніхто не каже – “хлопче, для цього треба мати окремий талант. І удачу. Який саме талант – я сказати не можу, бо це вербально не передати, його просто треба МАТИ”. Чи, якщо не талант, то, принаймні, якісь особисті якості.
Тобто ніхто не каже – так, ти можеш стати президентом США, АЛЕ якщо: і далі – такий шанований Ярославом список (дооооовгий список, просто довжелезний:) ).
Чому так не кажуть? Бо тоді тебе слухати ЗВИЧАЙНИЙ ПЕРЕСІЧНИЙ ГРОМАДЯНИН, В ЯКОГО ЖОДНИХ ШАНСІВ НЕМАЄ, просто не стане. А ТОБІ ПОТРІБНО, ЩОБ ТЕБЕ СЛУХАЛО ЯКНАЙБІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ!. Бо це – твої гроші:) в блогосфері – треба, щоб тебе читало якнайбільше людей. Бо це, як вже казав, – гроші!
Так само (от підіть, підіть на презентацію ІНТВЕЙ-КОРПОРЕЙШН!) на презентаціях (які особисто я відвідую досить часто – як тільки треба десь почерпнути благого такого гніву:) ) розповідають людям, що взагалі не чули про “інтернет” що таке блог, інтернет-магазин і як на цьому можна заробити. І розповідає про це все людина, яка так само – поняття зеленого не має ні про інтернет, ні про блоги, ні про взагалі предмет розмови (про фінансові ринки розповідає, про іпотечне кредитування, про електронну комерцію…).
Тому що мета там така сама – щоб тебе слухало якнайбільше людей, і щоб ця маса велася на твої розмови.
А в блогосфері… таки часто зустрічаю (коли такі поради читаю – до речі, не подумайте, що всі вони нікому не потрібні. Деякі з них дуже і дуже корисні, не треба тут все під одну мірку: наприклад, про блого-рейтинги реально корисно почитати, і цей приклад – далеко не поодинокий. Слава Богу, що не поодинокий) після отакого якогось списку корисних порад невеличкий підсумок на кшталт “але пам’ятайте! Рівно о дванадцятій годині… Це все нічого не вартує, якщо ви писатимите нецікаві пости! Головне – пишіть якісно, гарно, цікаво. Тоді – успіх вам забезпечено!”
Це – не відповідає дійсності:) ні, я не маю нічого проти якісних і цікавих постів, я виключно за них! Але казати, що це – запорука успіху… Вибачте, але перевірки практикою це твердження просто не проходить. Бо надто багато “топових” блогів дійсно пишуть НЕ цікаво, НЕпотрібні речі, дають НЕрелевантну інформацію.
Чому ж їх читають??? Тому що їх “вигідно” читати – може проводитися якись конкурс, можна через коментар отримати лінка на себе (чи через плагін “топ-коментаторс”!). Плюс – їх МОДНО читати.
“Читаєш такого-то? Ні? Ти жартуєш???” – і все, інтерес до тебе втрачається:)
Або “ось на днях у такого-то читав про…” (не має значення про ЩО! Має значення В КОГО) – і одразу відчуваєш ріспе-е-е-ектіщє до себе: он, мовляв, який в блогосфері обізнаний!
Це приблизний еквівалент “був вчора в сауні з Могілевською – і зовсім у неї не такі гарні цицьки як в телевізорі” чи ще шось подібне.
Іншими словами – ніхто нічого нового не придумав: все це дуже тонко підмічено і викладено безсмертним Остапом Бендером:)
А що ж тоді реально потрібно для успішності блога?
Потрібне – ком’юніті. Ну, це я так називаю:) спробую пояснити: під “ком’юніті” в даному випадку я маю на увазі цілий комплекс чинників – читацька аудиторія, власний імідж, корисні знайомства (як в онлайні так і в офлайні), причетність до якихось масових заходів, загальна публічність особистості, комунікаційні здібності тощо.
Без цього всього успішним блоґґєром МОЖНА стати, безперечно: але процес цей буде СКЛАДНИЙ І ТРИВАЛИЙ.
Плюс – завжди можна потрапити “в струю”, в “резонанс”, опинитися в потрібному місці в потрібний час – і замість сходів піднятися швидкісним ліфтом до самого пентхаузу.
Отже, наостанок:
ЯКІСНІ, ЗМІСТОВНІ ПОСТИ – НЕ Є ЗАПОРУКОЮ УСПІХУ БЛОҐҐЄРА. АЛЕ ПИШІТЬ ЇХ – І ОСОБИСТО Я ВАС ПОВАЖАТИМУ:)
Хай Вам щастить!
fryevhen:
Цілком згоден. Це саме те , про що ми з тобою неодноразово говоримо. =)
11.03.08, 07:03:32jarofed:
Я також з тобою погоджуюся, що не існує 100-відсоткової “запоруки успіху”. Та все ж, мені здається, ти іноді плутаєш інструментарій із глибинними унікальними авторськими характеристиками. Перший – це як молоток і цвяхи. Другий – це як “талант” майстра. Перший – можна набути, навчитися, купити… Прочитати про нього, зрештою – і перейняти собі, якщо він вкладається у концепцію даного конкретного блогу. Саме до цієї категорії належать всілякі списки, переліки, різновиди статей, поради щодо організації контенту і т. д. і т. п. Автори вигадали безліч корисних інструментів, які здатні полегшити життя прийдешнім поколінням блогерів. Використання будь-якого з цих інструментів (чи нових методик, вигаданих блогером) НЕ ГАРАНТУЄ успішності.
Авторський “талант” – це зворотня сторона інструментарію. “Талант” важко передати через поради. Тільки сама людина здатна підтримувати і розвивати у собі талант. Чи навпаки – закопати його, якщо він їй не потрібен. Ось, як на мене, і вся премудрість…
11.03.08, 10:03:04g_i:
Так, Євгене, я якраз про те, про що не раз говорили:)
Ярославе, ну хоч убий а не видко і близько жодного ТАЛАНТУ в більшості топових блогів. Або, якщо хочеш, це талант спекуляції своїми надбаннями (“ком’юніті” – так чомусь мені захотілося це назвати).
11.03.08, 11:03:57Але знову ж таки – це НЕ ТАЛАНТ БЛОҐҐЄРСТВА, тобто написання постів тощо – це просто талант МЕДІЙНИЙ, і тут так само не має значення про що ти пишеш, як ти пишеш і все таке:)
jarofed:
хм…
а мені навпаки – більшість статей, які я читаю, не спотикаючись “на кожному кроці” об невдалі звороти і літературні ляпи, статті – які ведуть мене за собою та думкою автора, “кладуть” на свою особливу логіку, здаються талановитими. Зауваж – не геніальними! Не подарованими небом. А саме талановитими – з повагою до тих зусиль, які автор вкладає у свою роботу. Такий талант – не результат вродженої здібності (відверто кажучи, я взагалі слабко вірю у вроджені таланти), а результат надпотужної роботи над собою. І саме такий талант, як на мене, достойний найвищої поваги.
Твоя стаття, до якої я зараз пишу цей коментар, безперечно, по-своєму талановита! Талановита – тому що мені було цікаво її читати! Талановита – бо мені зараз цікаво сперечатися із деякими думками, які видаються дещо суперечливими. Талановита – бо цей коментар я пишу не з якихось “матеріальних” міркувань (типу – розмістити тут посилання на свій блог чи підвищити індекс цитування, тощо), а тому що стаття не залишила мене байдужим.
І, до речі, як на мене, те що ти називаєш “медійним талантом” – це також дуже позитивна річ. Можливо, навіть більш важлива для блогера, ніж талант письменницький. Бо зрештою, мало хто у блогосфері пише художню літературу (та і навряд чи це потрібно кожному). А от вміння створювати ком”юніті – це потрібна навичка.
11.03.08, 12:03:27g_i:
От і я про те!
Медійний потенціал – ось що спричиняє успішність блоґґєра:)
Звісно, що це позитив! Тобто це також “треба вміти” і все таке.
Але!
При цьому самі пости – відходять навіть не на другий план, а десь іще на більш віддалений)
Сам спостерігав коли один дуже “модний” російський блоґґєр просто в пості написав кілька матюків.
І – отримав “мільйон” коментарів, “мільярд” зовнішніх посилань тощо.
Це я до того, шо заспівай якусь пісеньку якась невідома провінційна співачка – і ніхто її не почує.
Заспіває ТУ САМУ ПІСЕНЬКУ брітні спірз – і вона шумітиме на увесь світ.
Це просто МЕДІА:)
11.03.08, 12:03:25Сам зміст відходить на другі ролі, головною стає ФОРМА.
jarofed:
Так! Ось тут я з тобою згоден на всі 100%! І від цього стає вкрай сумно :(
Але є одне позитивний нюанс… Якщо людина довго і вперто писатиме нісенітниці чи обмежуватися кількома матюками – зрештою серед її відвідувачів залишаться тільки “малалєтки-фанатки”, які шукають не зміст, а форму. А це, в свою чергу, знизить “цінність” такого блогу як для більш-менш адекватних спільнот, так і для більш-менш адекватних рекламодавців. Люди, які себе поважають, такі блоги не читатимуть.
11.03.08, 12:03:37g_i:
Ярославе, не читатимуть, але підписуватимуться на РСС, і коментуватимуть заради зворотніх лінків:) а це, в свою чергу, спричиняє інтерес з боку рекламодавця: яка йому різниця що там пише, якщо там є ЛЮДИ?
Відколи це рекламодавці стали цікавитися морально-філософськими цінностями?
Є підписники на РСС-фід, є відвідувачі, є коментарів багато – ось на тобі сотню зелених за невеличкого банера.
Грубо кажучи, таким чином все і має місце.
А ось проблема “суті та форми” – ой, вона зараз настільки ГЛОБАЛЬНА… дійсно стає сумно
11.03.08, 13:03:40jarofed:
ну ні, не згоден щодо рекламодавців.
Дурних немає – а освічені рекламодавці чудово розуміють, що таке “якість аудиторії”. Звісно, кількість це також для них показник. І попосові блоги, які вже нагнали сотні тисяч відвідувачів, отримають свій шмат пирога. але таких одиниці. Але якщо перед рекламодавцем постане вибір: піти на псевдоблог, який має 1000 відвідувачів на день (і все це неякісна невідомо звідки пригнана аудиторія) чи тематичний якісний ресурс, де 100 відвідувачів, але всі вони – люди які цікавляться конкретною тематикою, а отже, із великою ймовірністю, зацікавляться і рекламою – думаю, адекватний рекламодавець обере другий варіант.
Інша справа, що зараз є автоматичні методи монетизації, які не дуже дивляться на якість аудиторії. З цим трішки складніше. Але переконаний, з часом і вони навчаться шукати у мережі якісний трафік…
11.03.08, 13:03:51g_i:
Та.. Знаєш, до сих пір стільки стикався з рекламщиками, які вирішили проводити мережеві рекламні кампанії… Що, якщо чесно, взагалі відпадають всі питання та сумніви стосовно їх компетентності:)
То надра-банк (ну серйозна, здавалося б, установа…) провадить мережеву кампанію, то різні концерти в рамках фестивалю проводять, хедлайнер не приїздить, ніхто ніде ні перед ким не вибачається…
АЛЕ! коли ті самі люди влаштовують той самий концерт ЧЕРЕЗ ПІВРОКУ, то знаходять десь старий чорновичок і з “офіційними вибаченнями” і з усім решта – мовляв, давайте по мережі якось піднімати імідж продукту. Імідж, від якого вже навіть і назви не залишилося:)
Короче, ой як небагато грамотних рекламодавців мені так здається.
11.03.08, 13:03:13Тобто ДУРНІ ТАКИ Є, і їх переважна більшість:)