Так-так, знову буду мусолити вже усім набридлу тему:)
Одразу домовляємось: в цьому пості під “успішним блоґґєром” будемо розуміти такого блоґґєра, якого читає максимальна кількість людей - і безпосередньо відвідувачі блогу, і читачі через РСС.
НАГОЛОШУЮ - не просто “нагнаний” трафік, а ДІЙСНО ЧИТАЧІ - тобто стабільна читацька аудиторія, яка ще й при цьому постійно зростає.

І ще наголошу на тому - що таке визначення “успішного блоґґєра” я приймаю тільки в цьому пості, це не означає, що я так вважаю загалом.

Так-от, поговоримо про фактори, які роблять блоґґєра успішним:) як правило, в таких випадках фігурує “контент”, “дизайн”, “офлайнова чи онлайнова публічна відомість блоґґєра”.
Це все так, чіпати лишній раз не будемо.

Навіть не про фактори, а про один-єдиний фактор, який, на мою думку, і є вирішальним з цієї точки зору успішності, а це -

особистість блоґґєра

Його особисті якості.

Так-от: усі ми прекрасно можемо навести багато прикладів з життя (серед друзів, знайомих, одногрупників, співробітників тощо) - коли одна людина має просто неймовірну схильність до контактування з іншими собі подібними та налагоджування дружніх зв’язків; в той час як інша може пропрацювати в невеличкому колективі з трьох-чотирьох співробітників, і за увесь цей час так і не потоваришувавши з ними.

Коли одна людина з’являється у зовсім незнайомій їй компанії, а вже за десять хвилин вона там “своя” - всі вже її знають на ім’я, усі про неї говорять, усі звертають увагу, з усіма вона по-панібратськи вітається та фамільярно може викидати різного роду жарти.
В той час як в цій же компанії хтось може вже перебувати дуже довгий час, і навіть близько так не “засвітитися”.

Ще приклад: чудово знаємо купу випадків, коли хтось каже якусь річ публічно - і його ніхто не чує, і не слухає по-справжньому; в той час як хтось інший це саме може сказати - і це буде у всіх на вустах.
І це ще не найгірший випадок, бо найгірше - коли людина говорить правильні і розумні речі, а її ніхто не чує, а іншу людину, яка каже абсолютні дурниці - слухають, чують, цитують і сприймають.

Ну хоча б Ден Браун зі своїм “кодом да Вінчі” - про це саме було написано ще на початку вісімдесятих років двома нікому не відомими письменниками. І що? Хто про них чув?
Про них почули (і то кволенько так..) тільки коли вони подали на Брауна до суду з приводу плаґіату (який дійсно мав місце, можу абсолютно упевнено стверджуватиї, бо читав і їхню книгу).

Дуже правильно кажуть штатівські специ: зовсім неважливо ЩО ти кажеш, важливо ЯК ти це кажеш і важливо ХТО це каже.
Саме тому особисто я стверджую, що блоґґєр може писати абсолютні дурниці та нісенітниці, і мати найвідстійніший на світі дизайн, і не бути при цьому попсовим виконавцем - і може бути дуже навіть успішним блоґґєром виходячи із зазначених на початку посту критеріїв успішності.

Це щось на кшталт коли приблизно такий діалог:

- ти чув, відбудеться таке-то і таке-то!
- звідки знаєш?
- так вася всім вчора розповів!
- вася? я тобі про це ще тиждень тому казав..
- справді?… хм….

Ось цей “хм” і визначає хто потенційно успішний блоґґєр, а хто ні:)

Ну а тепер трошечки до практики. Чим на більшу кількість наступних запитань ви можете відповісти з максимальним рівнем ствердності, тим ви потенційно більш успішніший блоґґєр:

1. У вас дуже багато друзів

2. Ви дуже легко налагоджуєте як особисті, так і ділові контакти

3. Ви - “душа компанії”

4. Ви постійно відчуваєте потребу в спілкуванні

5. Ви однозначно екстраверт

6. Ви завжди здатні привернути до себе увагу, бути ПОМІТНОЮ людиною

7. Коли ви щось кажете - до ваших слів прислухаються

8. Ви - завжди оточені людьми (друзями, знайомими)

9. Вас намагаються наслідувати інші (манеру поведінки, одяг, зачіску тощо)

10. Ви здатні започаткувати “моду” на якесь слово, вислів, на якусь річ тощо

11. Ви завжди знаєте “що по чому” і вкрай рідко буває таке, що усі про щось знають, а ви ні - це може бути і щось простеньке на кшталт “а ти знав, що така-то з таким-то зустрічається?” (тобто всі давно знали, а ти лиш тепер дізнаєшся), а може бути і щось більш глобальне (в плані новин, міжнародних відносин, економічної ситуації тощо)

12. Ви - “засвічена” особа, де б не були і чим би не займалися. В школі: “ти з 10-А?” - “так, це там де вася вчиться, знаєш?”, - “а-а, звісно знаю!”
Те саме і в інституті, на роботі тощо - “засвічені” як серед своїх товаришів (колег), так і з точки зору начальства

13. Ну, вже і так усім розумним людям все зрозуміло (а інакші мій блог не читають), продовжувати можна до безмежності в тому ж ключі.

Загалом - образ людини, її риси характеру цілком легко ідентифікуються із цих невеличких запитань.

Ну і, звісно, навпаки..
Якщо блог вирішить завести людина, яка, грубо кажучи, може розповідати про панацею від усіх хвороб чи про секрети вічного життя - і її при цьому ніхто не почує; якщо людині важко йти на контакти з іншими людьми, якщо вона є здебільшого інтровертом, і не відчуває потреби в активній соціалізації - то у цієї людини є набагато менше шансів стати успішним блоґґєром.

Тобто я цим постом хочу сказати, що все ж най-най-найголовніше для “успішності” блоґґєрської діяльності (знову нагадую, виключно в тому розумінні, яке зазначено на початку посту!) є все ж особистість блоґґєра, здатність його знаходити спільну мову з людьми, йти на контакти з ними та, образно кажучи, робити з мухи слона - при чому такого слона, про якого всі говоритимуть.

Сам контент, дизайн і все інше - це абсолютно другорядні та похідні речі.