Платформа для блога: два роки потому

Більше двох років минуло з того часу як я писав тут про платформу для блогу (Платформа для блога: обираємо оптимальну) – мабуть, можна сказати, що з того часу певна кількість води таки кудись утекла; і що зараз особисто я трошечки по-іншому бачу основні моменти стосовно теми.

Головне – гадаю, наразі для блога (суто БЛОГА, а не ще чогось) найкраща платформа – blogger.com.

В певні давні часи було страшенно цікаво бавитися із вордпресом – ждали виходу нових версій, оновлювали, ділилися враженнями, робили огляди і все таке.
Але добре – ну раз таке, два, три, десять… але на якись енний раз – хіба дивно, що це все візьме й набридне?
Як блогер я хочу просто писати в блог. Щоб це було без проблем, доступно й швидко, і без усілякого “антуражу” в довісок. Часу на писання стає усе менше, “гратися” з усіма тими приколами бажання просто пропадає.

Правда, окрім гуглівського блогера ще є чимало шарових таких собі блогохостингів. Але навіщо? Є сервіс якому нічого не бракує, який точно не візьме й не “впаде” якось коли йому заманеться, до якого писано-переписано маса корисних речей (шаблони оформлення, прибамбаси тощо); і до якого до того ж можна легко й просто безкоштовно прикрутити нормальний домен.

Не знаю, завжди було важко розуміти людей, які ведуть блоги на мейл.ру, на меті.уа чи ще якихось подібних незрозумілих сервісах (ЖЖ стоїть осторонь – бо це така собі замкнена спільнота зі своїми специфіками й, можна сказати, філософіями); такий факт про якусь людину говорить явно не на її користь.

Що ж монетизація? – а нічого. Біржі лінків і так несерйозна штука, а людські способи монетизації цілком доступні й для блогу на блогспоті.

Ось приклад гарного блогу, суто блогу – 3G в Україні Юрія Новоставського.
Щось йому бракує? – гадаю, ні.

Навіщо витрачати зайвий час, навіщо розбиратися із зайвими тонкощами; іншими словами – навіщо платити більше?
То рідний хост “впаде”, то гацкери зламають, то рахунок за той самий хост сплачувати потрібно, то БД перевантажено, то ще щось.

Певна річ, роздуми суто суб’єктивні, – але, гадаю, наразі філософсько-ідеологічно ближчої до блогінгу платформи, аніж блогспот, немає.

Фотоблоги і фотоблоґєрство: фотоблог на WordPress

Коли йде мова про блоґінг (БУДЬ-ЯКИЙ, у тому числі й фото) – однозначно окремим пунктом завжди має йти вордпрес. Тому -
Продовжимо цикл публікацій про фотоблоги і фотоблоґєрство саме такою темою.

************************
Усе з циклу “Фотоблоги і фотоблоґєрство”:
1. Фотоблоги і фотоблоґєрство: введення в тему
2. Фотоблоги і фотоблоґєрство: порівняння платформ
3. Фотоблоги і фотоблоґєрство: фотоблоґґєрські спільноти
4. Фотоблоги і фотоблоґєрство: фотоблог на WordPress
5. Фотоблоги і фотоблоґєрство: монетизація фотоблога та фотоґрафєрської діяльності
************************

Отже, вордпрес.
Коли ми розглядали тему “порівняння платформ“, серед них, певна річ, і був вордпрес.
Дозволю собі нагадати що я тоді написав про нього:

1. WordPress (стенделоун).
Що потрібно: власний хостинг, домен, відповідний шаблон оформлення (якщо хочемо канонічний фотоблог; або ж довільний шаблон – якщо ні).
Що дуже важливо для платформи-стенделоуна: дозволяє завантажувати фоти як через сам двигунець до себе на сервер, так і використовувати фоти, розташовані де-інде (я, наприклад, заливаю фоти на яндекс-фоткі, а вже звідти використовую за потребою).
Переваги – дає нам абсолютно увесь інструментарій з управління контентом; гарно усім нам знайомий;
недоліки – має купу “зайвих” з точки зору фотоблогінгу функцій.

ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ ПУБЛІКАЦІЯ про фотоблог на вордпресі окремо – писати є про що.

Зараз, більш аніж через півроку після написання цих слів – можливо, мені вже не здається, що варто аж настільки розписувати щоб “писати було про що”. Але тим не менш.

Отже, до чого зводиться проблема організації фотоблогу на вордпрес:

Організація фотоблогу на вордпрес зводиться у кінцевому підсумку до вибору, встановлення та налаштування шаблону оформлення для Вашого фотоблогу.

Тут важливими є параметри:

1. Канонічність бажаного фотоблогу.
2. Фотографії – будуть знаходитися на власному сервері (завантажені через сам вордпрес) чи на сторонньому (як правило, фотохостинг); тобто – це завантаження фото з локальної машини чи через вказання гіперлінка.
3. Постійний розмір фото (однаковий для усіх) чи гнучкий (одне фото може бути одного розміру, інше – іншого, і дизайн при цьому не зазнає візуальних небажаних метаморфоз).

Вимоги до шаблону оформлення фотоблогу на вордпрес:

1. Сторінка архіву – має бути і має бути канонічною, тобто складатися із прев’юшок.
2. Сторінка з теґами-категоріями (для елементарної навіґації).
3. Основний елемент дизайну – це фото. Усе інше має лиш полегшувати і покращувати сприймання фоторобіт.
4. Одночасно на сторінці – одна фота (крім архіву де багато прев’юшок).

Таким чином, отримуємо повний інструментарій щодо самостійного відбору вподобаної теми (яка б найбільше імпонувала індивідуальному фотомистецтву).
У мережі насправді дуже багато фотоблогових тем для вордпрес (гугл збрехати не дасть); але переглядаючи відповідні списки можна легко побачити, що далеко не усі теми, що мали би бути фотоблоговими, є такими; а ще більше тем ведуть у безмежне 404.

Особисто я свій фотоблог організував на шаблоні Spotless 1.0 від Наталки, арґентинської веб-дизайнерки.
Ось вона пропонує шість різних варіацій власного бачення фотоблогу – які, однак, по суті, є одним трошечки видозміненим шаблоном з невеличкими відмінностями.

Класифікуючи за наведеними вище параметрами, фотоблог з цими (і подібними) шаблонами буде: канонічний, із можливістю публікації фоти через гіперлінк, зі змінним (гнучким) розміром фоти.
Як на мене – якраз те, що треба (справа у тому, що раніше користувався шаблоном який вимагав конкретної ширини фоти у 640 пікселів – що можна легко зрозуміти переглядаючи “ранні” публікації у фотоблозі).

Отже, з чим ми зтикнемося після того як визначимося із конкретним (“своїм”) шаблоном?
У першу чергу з тим, що він вимагатиме, як правило, використання якогось потрібного йому плаґіна; але тут же нам пояснять як його налаштувати – труднощів виникати не має.
Далі – “косметичне” доведення (тут уже кожен блоґєр індивідуально і творчо підходить до справи);
і, головне, – власне, сам порядок публікації.
Якщо ви завантажуєте фоту безпосередньо з локальної машини – як правило, прев’юшка для архіву створиться сама.
Якщо (як у моєму випадку) ми публікуємо через вказання гіперлінка – то маємо одразу мати їх два: перший – сама фота, другий – її прев’юшка (зменшена) для архіву. У мене прев’юшки розміром 128на85 – але розмір може бути який завгодно, і необов’язково вони мають бути однакові (ось бачимо приклад різних прев’юшок і як це виглядатиме).

Сама публікація виглядає наступним чином:
Пишемо назву посту;
У полі контенту – лиш зображення:

Далі – теґи-категорії;
Потім – у тому ж форматі адреса на прев’юшку в полі “EXCERPT”:

Тиснемо “публікувати” – і готово: на головній бачимо останню фоту в повний розмір, у архіві – її прев’юшку.

*****************************************
*****************************************

Ось так: якщо лишнім думки не забивати, то усе досить швидко і просто;
і, звісно ж, потрібно пам’ятати повсякчас (ніяк не втомлюсь це повторювати): фотоблог – це у першу чергу ФОТОГРАФІЇ, а вже у другу-третю-десяту – домени-шаблони-двигунці-платформи тощо.

Отже, фотографічного (і будь-якого іншого також) натхнення нам усім, швидкого автофокусу, влучної експозиції, невмирущого затвора та твердої руки що ніколи не втомиться тримати фотокамеру:)

Від WordPress до MaxSite CMS

Є такі, що працюють на WordPress і не знають Макса?
Якщо є, то я дійсно дуже і дуже сильно здивований: особисто я в процесі освоєння вордпресу немало часу просидів на його Макссайті в пошуках відповідей на запитання, які виникали як грім серед ясного неба, та ще й плодилися в геометричній прогресії..
Він у своїх розсилках і писав докладні інструкції по створенню власних плагінів, і по створенню тем оформлення, і чого він лиш не висвітлив за стільки часу опрацювання вордпресу!

Те саме стосується і форума, на якому задавав купу запитань і де по мірі можливості допомагали.

Взагалі, Макс – один з небагатьох на пострадянському просторі, що стільки сил поклав на вивчення та адаптацію, вдосконалення вордпресу: знаю точно, що добра половина блогів рунету сидить не на офіційних вордпресівських релізах, а на “макссайтівській” зборці.
Яка по часу відстає від офіційного релізу може на кілька якихось днів, і вже повністю перекладена російською.

А історія з MaxSite CMS, гадаю, почалася з отого Передноворічного посту, цитую:

…Я много трачу времени на его [вордпресу - прим.ред.] изучение и точно знаю, что в текущем виде он серьезно «болен». Мне он напоминает эдакий огромный паровоз, который разукрасили цветными шариками и покрасили в нежно-голубой цвет. Но как ни крути, а работает он на угле, внутри все в копоти и свернуть уже никуда нельзя.

Я все больше задумываюсь и не понимаю, почему проблемы с кодировкой перенесены на версию 2.5? А трекбаки? А что сложного было добавить одну строчку для кодировки базы данных? Но зато когда реализуются многомесячные исправления, то все словно дети малые радуются, что вышла новая версия. Сейчас 2.3 – это какой-то монстр по прожорливости. Это что-то нереальное, особенно с учетом того, что за последние пару лет появились великолепные наработки по php-фраймворкам и ничто не мешало бы переделать WordPress ориентируясь на них. Нет, все так же с упорством продолжают перекрашивать фасад…

Ось, власне, і все….
Першого червня поточного року було офіційно представлено Першу публічну версію MaxSite CMS, тобто розробленого особисто Максом блогового двигунця.

Офіційний сайт двигунця, до речі, з самого початку працював на MaxSite CMS:)

Кого цікавить тема – заходимо туди, дивимось, читаємо, задаємо питання Автору двигунця, коментуємо тощо.

Зі свого боку можу сказати лиш наступне: Макс таки знаний авторитет в цій галузі, цілком можливо, що доведений до розуму його двигунець піде “в народ” і отримає визнання блоґґєрської громади.

Зі свого боку можу зробити лиш наступне: як відомо, краще раз “помацати”, ніж сто разів побачити. Виходячи з цього, я:

1.Поставив собі на хост MaxSite CMS – www.fab.org.ua (кажу зразу – нічого символічного в назві немає: це просто один із давно зареєстрованих на мене доменів, що сидів без діла)
2. Додав користувача з адмінськими правами, і тепер кожен може зайти З ПОВНИМ АДМІНДОСТУПОМ І ПОДИВИТИСЯ ДВИГУНЕЦЬ В ДІЇ:

логін: 380971958410
пароль: testdrive

У зв’язку з чим прохання нічого нечемного там не робити: тобто можна додати пост, спробувати різні віджети і все таке – але не бажано міняти пароль чи робити ще щось в такому роді. Давайте поважати одне одного і дамо можливість ознайомитися з двигунцем кожному особисто:)

Дуже радий буду почути думку громади з приводу двигунця – як його функціоналу, так і перспективності взяття на озброєння блоґґєрами.