Фінансова система блогосфери (ФСБ)
За підтримки:
На виставку завжди цікаво сходити, особливо якщо це выставка Сокольники. А де зупинитися? Квартира в Сокольниках – якраз те, що треба.Спробуємо разом в цьому невеличкому (ну чи як получиться…) пості трошечки узагальнити та системазувати відомості стосовно фінансової системи блогосфери: тобто хто є суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, які фонди фінансових ресурсів формуються в блогосфері; які основні джерела надходження коштів до цих фондів та основні напрямки здійснення видатків з них.
Отже, суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, як вже зазначалося, є:
1. ОСНОВНІ:
- крупні сервіси – ЖЖ. блогспот, вордпрес.ком, я.ру, блогс.мейл.ру тощо;
- посередники – гугл (в частині гугл адсенс та адвордс), яндекс (зі своїми аналогами), сапе.ру, ксап.ру, блогун.ру, майнлінк.ру і ще багато-багато інших (в тому числі і спеціалізовані рекламні агентства, що працюють, зокрема, і з блогами);
- блоґєри – люди, що безпосередньо ведуть блоги, як індивідуальні, так і колективні; як “литдиброві”, так і спеціалізовані тощо
2. ДОПОМІЖНІ, тобто такі, що забезпечують функціонування фінансової (деякі – і не лиш фінансової, а й усіх інших) системи блогосфери:
- платіжні системи та електронні грошові системи з усіма комунікаціями та точками виходу коштів “з астралу” в “реал” (задіяні також, частково, і банківські системи різних країн) – вебмані, яндекс-гроші, є-голд, поштова служба шо чеки від гугля надсилає тощо;
- технічне забезпечення: хостери, реєстратори доменів, розробники двигунців, провайдери, прокладачі комунікацій, ракетоносії шо підвозять супутники зв’язку на орбіту тощо.
Треба чітко усвідомлювати, що кожен суб’єкт в частині здійснення своєї господарської діяльності в блогосфері формує свій власний грошовий фонд, який потім розподіляє, перерозподіляє або просто витрачає на власні потреби:
1. КРУПНІ СЕРВІСИ первинне формування грошових фондів здійснюють за рахунок залучення інвестицій: незалежно від того чи сам засновник сервісу вкладає ці кошти, чи біжить до силіконової долини (чи до якогось українського олігарха?) просити коштів на “прибуткове” починання – це все одно інвестиція ЗЗОВНІ по відношенню до фінансової системи блогосфери (ФСБ).
Це може бути вкладення однієї особи (юридичної чи фізичної), чи різних осіб будь-якої форми власності та юридичного статусу.
Далі крупний сервіс здійснює первинні витрати: на технічне забезпечення своєї ідеї, на піар нового суб’єкта ФСБ, на тестування, впровадження тощо.
Потім, як і будь-який інвестиційний проект, (якшо він не провалиться одразу – тоді інвесторам скажуть “вибачте будь ласка, ми більше так не будемо”) починання отримує стабільний розвиток – починають надходити перші грошові надходження, які одразу ж разом із коштами з початкового грошового фонду вкладаються в подальший розвиток.
Через якись час настає (чи розрахунковий, чи “несподіваний”) момент окупності – і починається робота на прибуток: частина доходів вкладається в подальший розвиток, забезпечення усіх витрат тощо; решта – або дружно розподіляється між учасниками, або вкладається в якись інший проект (який потім може навіть поєднатися з існуючим).
Загалом – увесь цей процес дуже індивідуальний, і розподіл коштів між “розвитком-споживанням”, між “вкласти в справу – купити собі нового гелікоптери” дуже залежить від усього (від численних факторів тобто).
Які ж подальші надходження до грошових фондів крупних сервісів? – звісно ж, в першу чергу, – РЕКЛАМА. Тобто кошти рекламодавців.
Далі – можлива плата за преміум акаунти чи додаткові якісь послуги.
Ну і решта надходжень – це можуть бути добровільні безповоротні внески, це може бути торгівля особистими відомостями користувачів, це може бути торгівля узагальненими статистичними даними та апробація на користувачах сервісу різних інформаційних “пушок” та “качок”, а чи й взагалі соціологічні та соціальні експерименти.
Крім того – крупний сервіс це вже само по собі важіль впливу (МЕДІА РЕСУРС), що так чи інакше може формувати громадську думку в значній мірі та мати ще багато корисних застосувань.
2. ПОСЕРЕДНИКИ ФСБ в “чистому” вигляді просто зводять між собою покупців і продавців: реклами, контенту, ідей, персоналу, ЗАСОБІВ МАСОВОГО ВПЛИВУ тощо.
Аналогічно: первинне вкладення коштів “ззовні”, їх витрачання на технічну реалізацію, на зарплату персоналу, на рекламу-розкрутку тощо.
Так само аналогічно – початок активної роботи та одержання доходів; розподіл та перерозподіл яких також може дуже і дуже варіюватися: від “усе вкладаємо в експансію на ринку” і до “виводимо все з ФСБ бо тут скоро буде зась”, при цьому в наявності постійні видатки – та ж зарплата, сервери, реклама, офіс (якщо є) – ну і похідні: комунальні послуги, розрахунки з бюджетом тощо.
І якщо у випадку з крупними сервісами можна було казати про олігополістичний ринок, то тут вже, скорше, ринок монополістичної конкуренції.
3. Блоґєри: якщо блоґєр є користувачем одного з блогосервісів – то, фактично, потреби у вкладенні (а перед тим накопиченні) первинного капіталу немає. Хоча – як такі можна вважати той самий доступ в інтернет (що не є, на жаль, безкоштовним), витрати на комп’ютерну техніку тощо. Хоча – такого роду витрати є, як правило, не такими, що здійснюються виключно для потреби блоговедення: в основному інтернет і так “вже був”, і набір відповідного устаткування також.
Якщо ж це “стенд-елоун” – то це первинні витрати на хост, домен, розкрутку тощо.
В подальшому доходи блоґєра залежать від його філософії входження до ФСБ та функціонування на її теренах в якості суб’єкта ФСБ:
1) специфіка блоговедення може бути такою, що в активі блоґєра є лише певна кількість трафіку (тобто відвідувачів) – чи “загальних”, чи “цільових”; та певні показники ПР та ІЦ.
І блоґєр може розміщувати в себе рекламу (чи “загальну”, чи “цільову”, тематичну) – яка і буде основним джерелом його фінансових доходів в структурі ФСБ; тут прошу відмітити, що партнерські програми – також є нічим іншим як рекламою якогось чи то сервіса, чи посередника, яким користується сам блоґєр – в окрему статтю надходжень немає сенсу виокремлювати.
2) філософія блоговедення є такою, що можна виразити наступною мантрою:
“я успішний! я мегабагатий, я знаю президентів усіх розвинених країн, зі мною радо злягаються усі сексапільні топ-моделі, телезірки; і, головне, – це зовсім НЕСКЛАДНО! а хочеш, я і тебе навчу?”
і такий “мотиваційний” блоґєр мотивує собі постійний сталий немаленький трафік, а то й умудряється продавати різного роду бізнес-курси та проводити тренінги-семінари на тему на кшталт “як за тиждень заробити мільярд”.
може, навіть, і книжки писати – на аналогічну, звісно ж, тематику:)
Тут парадокс! Як правило, ніхто з відвідувачів блогу нічого реально від нього не отримує, але має таке відчуття, ніби то таки “корисно, гарно тонізує та приваблює удачу” чи ще шось в цьому роді. Або щось на кшталт “я майже зрозумів секрет успіху цієї людини, я читатиму усі його пости і рано чи пізно збагну оцю Велику Істину!”.
3) філософія “умільця-трудяги”: людина пише про те, в чому розбирається – наприклад, як вона розробляла той чи інший дизайн, чи як відтюнингувати москвіча чотириста-восьмого “під кабріолєт”, чи будь-що інше.
Ключовий момент, меседжь до відвідувача такий: “я є фахівцем в цій галузі – тож якщо тобі потрібно щось буде з цієї опери, то ти знаєш куди звертатися”.
Плюс – формування іміджу “експерта”, отримання певного рівня довіри, і той же піар, врешті-решт.
4) хочеться окремо виділити таку філософію блогєрства як МИСТЕЦЬКУ: є багато фотоблогів талановитих людей, чи народних умільців, чи поетів тощо. Це блог який приємно відвідувати (відвідувачі=трафік=конвертація його в гроші), це є паблісіті, поширення своєї мистецької фабули; це є яке-не-яке визнання.
І тепер головне: усі ці чотири моменти у фінансовому розрізі та розрізі трафіку дуже прекрасно поєднуються між собою, в БУДЬ-ЯКИХ КОМБІНАЦІЯХ:)
Так, мотиваційний блог має і відвідувачів – відповідно, реклама (крім торгівлі курсами, уроками, книгами тощо); плюс – такий блоґєр може одержувати певні замовлення (тобто виступити в ролі “умільця-трудяги”); ну і (це вже стовідсотково) – однозначно, що часто-густо подача матеріалу в такому блозі, оформлення, побудова звернення до читачів є прикладом справжнісінького мистецтва, яке, навіть якщо і чітко усвідомлюєш, що нічого корисного більше не принесе, завжди приємно поспостерігати (в обмежених, звісно, дозах..) та отримувати чисто естетичне задоволення.
Які ж витрати блоґєра? (тобто не загальні витрати – а саме з коштів, зароблених в межах ФСБ) – а це той же домен, хост, це, можливо, придбання теми оформлення; це придбання рекламних лінків на себе у колєґ-блоґєрів; це, можливо, оплата акаунтів на таких сервісах як репідшейр, шейр.ін.юей тощо.
Крім того – якщо залишається нерозподілений прибуток, то його можна спрямувати на задоволення власних потреб (що не стосуються блоговедення). Оце і буде вихідним грошовим потоком з ФСБ на рівні окремовзятого блоґєра.
ДОПОМІЖНІ суб’єкти ФСБ, практично, нічим у фінансовому плані не відрізняються від інших суб’єктів: також первинне накопичення капіталу, також впровадження-піар, також здійснення діяльності.
Дохід – отримання комісійних, плата за надані послуги (відпущені товари), та сама реклама (так-так, ті ж вебмані деколи ненав’язливо просувають щось..).
Витрати – на поточне забезпечення своєї діяльності, на капітальні вкладення, нерозподілений прибуток (що залишається після здійснення усіх витрат).
І ще один ключовий момент – не лише в середині підгрупи “блоґєри” в складі ОСНОВНИХ суб’єктів ФСБ практично майже завжди нічого “в чистому вигляді” не спостерігається, натомість в наявності тотальні мікси філософій, видів заробітку тощо;
а й взагалі можливі будь-які комбінації в плані поєднання ролей різних СУБ’ЄКТІВ ФСБ: так, гугл-яндекс одночасно виступає й посередником, і інвестором, і крупним сервісом, і системою ранжування блогів; і ще й мають власні блоги – тобто долучаються до безпосередньо і блоговедення; крім того ті ж “яндекс-гроші” кажуть, шо суб’єкт ФСБ запросто може поєднувати в собі функції як основного, так і допоміжного плану в розрізі ФСБ. А то й взагалі УСІ ОДНОЧАСНО.
*******************
Кілька узагальнених ремарок стосовно впливовості ФСБ як частини світової фінансової системи: знаєте, на моє переконання, це є також зовсім невеличка частинка; можна навіть, мабуть, сказати – крапля в морі.
Тобто навіть на великому рівні – найбагатші суб’єкти ФСБ все одно є біднішими (і набагато біднішими) від найбагатших суб’єктів іншого роду фінансових відносин та інших галузей.
Іншими словами – В БЛОГОСФЕРІ ВІДНОСНО ІНШИХ ЕКОНОМІЧНИХ УТВОРЕНЬ ГРОШЕЙ ТАКИ НЕМА.
Тобто – я розумію, що грошей власникам ЖЖ та Яндекса вистачає; але в масштабі та у відносному порівнянні – … ці суб’єкти виграють лише за рахунок ДУЖЕ НЕРІВНОМІРНОГО розподілу коштів в середині ФСБ та їх значної концентрації в одних руках.
Так, блогосфера як така має значний “опосередкований” вплив на багато інших ринків та різні фінансові відносини; але сама по собі скільки вона “коштує”?
Чи можна її “вартість” порівняти з вартістю машинобудування? Добування окремих природніх ресурсів? Розробкою новітніх технологій? Харчовою сферою, сільськогосподарською, із ринком нерухомості, із енергозабезпеченням?
Тобто “в масштабі” суб’єкти ФСБ мають грошей в середньому набагато менше, ніж суб’єкти інших фінансових відносин.
А із суб’єктів ФСБ, в свою чергу, найменше грошей мають БЛОҐЄРИ:)
Паралельно робимо іще один логічний висновок:
блоґєри займаються блоговеденням НЕ З МЕТОЮ ЗАРОБИТИ, а переслідуючи зовсім інші цілі (та, сподіваюсь, досягаючи їх;) ).
________________________________________
Що ж – бажаю усім блоґєрам досягати своїх блоґєрських цілей, і, головне, – не “вестися” на численні стереотипи, завжди бачити реальний стан справ.
