ЗАТ “Блогосфера” або Блоґінг як натуральне господарство
Нарешті, мабуть, таки дійшов крізь виснажливі рефлексії до істини на рахунок того
Хто ж формує читацьку аудиторію в блогосфері
та
Нашо блогосфері зростання чисельності блогів (так званий “розвиток” блогосфери).
Втім, одне автоматом відповідає й на інше:)
Знаєте, як не прикро - але постійну читацьку аудиторію в блогосфері формують майже виключно самі блогєри.
Іншими словами - крім самих блоґєрів ніхто ті блоги й не читає на постійній основі (з гуглів-яндексів хіба зальотний відвідувач якись перепаде. навіть якшо таких і багато - це все одно не є сталою аудиторією, і аудиторією взагалі. це скорше, як кажуть в народі, “пасажири” такі собі).
Ну й відповідно - нашо розвивати блогосферу, нашо співати в переходах яка то козирна штука блоґінг і який ти не модний шо іще не маєш свого?
Ну бо має ж хтось ті блоги читати, правда? А хто ж іще буде читати:)
Чому “як натуральне господарство”?
Бо самі пишемо, самі читаємо.. Повний замкнений цикл:) і безвідходне виробництво.
От і рушійна сила будь-якої експансії: якшо “вконтактє” втикають лиш ті, шо там зареєстровані - значить, треба, шоб там були зареєстровані УСІ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ.
Така собі дєльожка інтернету потроху відбувається на окремі замкнені структури (мені, наприклад, гугл жодного разу не видавав в результатах пошуку чогось корисного сторінку з “вконтактє”. От є там якась пісня а я її шукаю - через пошук стопудово шо не знайдеться!
Викине мільйон говносайтів і чого лиш не хош - а “вконтактє” все одно не видасть.
А це і ще одна рушійна сила мережевої експансії: якшо ти дуже великий, і людей в тебе багато - то це автоматом означає “гугли-яндекси - ідіть дружно на три веселі літери”.
Тьху, блін, як завжди - від тєми гет відхилився..
Так-от, про блогосферу:)
Хтось порівнював її з “народними медіа” і ще багатьма різними незрозумілими, але дуже гучними власними назвами.
Але прікол в тому, шо будь-який ЗМІ функціонує таким чином, шо хтось пише - усі читають;
тут же хто пише - той і читає (і це ПРИНЦИПОВА різниця!). При чому має місце те ж співвідношення 20 на 80, тобто 20% блогів мають 80% усього трафіку блогосфери і навпаки.
І блогосфера дотикається до медіа лише коли блоґєр стає журналістом чи навпаки: коли модні видання та журналісти заводять собі блоги як данину “сучасним віянням” та би бути “ближчими до народу”.
РЕВОЛЮЦІЯ В МЕДІА з появою блогосфери???
Скорше розширення простору. Тобто якшо раніше інформацію можна було розмістити десь в газетах, журналах, теле-радіопередачах і місця там було дуже і дуже небагато під ту саму інформацію - то тепер із появою мережі місця вистачить навіть якшо кожен житель нашої чудової планети напише свою власну велику радянську енциклопедію.
Відповідно, критеріїв відбору інформації жодних (хіба шо на рівні споживання - але і тут далеко не завжди є вибір) - кожен хто хоче публікує шо завгодно і скільки завгодно.
Так, можна сказати - мовляв, ніхто не заставляє споживати якусь конкретно взяту інформацію!
А оце вже міф: споживаємо на “ура”, і ще й добавки просимо.
Ну от, знову відхилився від теми:(
Блогосфера, як і будь-яка структура, набуває стандартних потягів:
до централізації,
до децентралізації,
до розвитку та
до самоліквідації.
Але шо забезпечує існування блогосфери? - а це реалізація людських прагнень до публічності, комунікації та матеріальний інтерес.
Лиш матеріальний інтерес тут (підкреслювалося неодноразово, і не лише мною) є досить примарним; а все інше - набагато краще і якісніше починають реалізовувати інші структури, набагато більш централізованіші (ті самі вконтактє), побудовані як окремі сервіси та спільноти із розгалуженою мережею “підспільнот” та різного роду утворень вже в середині себе.
Так, можна сказати, що оці всі новітні утворення - результат “еволюції” блогосфери. Ну не знаю… чи може чайнік еволюціонувати в пральну машину? Там вода і там вода… БАГАТО СПІЛЬНОГО!:)
А чи й в гідроелектростанцію…
Ну це таке, дурниці - хто де взявся і хто в кого шо стирив (які ідеї, принципи тощо).
Головне - блогосфера не має куди розширюватись, а оскільки кожен окремо взятий блоґєр фізично не встигне читати в рідері ще сотню-другу-третю блогів окрім вже доданих, то й трафіку лишнього в блогосфері взятися немає звідки.
А як нового трафіку немає - то потрібно перерозподіляти вже існуючий. На свою користь. Тобто в ідеалі - це би хтось перестав читати якись блог і підписався на твій.
А в ще більшому ідеалі - шоб так зробило кілька сотень блогєрів.
І це вже не романтіка, а недороблений капіталізм - і недороблений тому, шо в капіталізмі має бути КАПІТАЛ, а тут його майже немає:)
Короче, якшо брати таке поняття як “блогосфера” - то куди не плюнь, а все тримається на самих пантах і як лиш шось дотичне до чогось іншого, як додаток;і тут ще один парадокс! - система ЗАМКНЕНА, а самостійно не фурциклює.
Така собі тотальна інтеграція всього до всього…
***********************************
***********************************
А от вам ще один парадокс (чи навіть Новорічне чудо?…):моя нещасна Монетизація принесла в минулому році Ярославові до Української блогосфери більше трафіку, ніж, мабуть, має сама:))))
ЧОму я страшенно радий бо люблю читати усе, шо Ярослав пише - крім того, не перестаю дивуватися його незмінній толерантності в коментарях (тобто коли пишуть всяку фігню - а він замість післати продовжує культурний діалог. виховання, мабуть..)
Стосовно ж трафіку - це таки таємниця: справа в тому, шо не думаю ніби мене читає в рідері хтось такий, шо НЕ читає Ярослава. А крім рідера трафіка майже взагалі не маю.
То який сенс людині переходити від мене до Ярославиної “УБ” якшо та в тому ж рідері?
Чудеса короче:)
Мабуть, на таких парадоксах і тримається блогосфера…
