Постові: теорія, практика, тактика і стратегія

Таке враження, шо сапи-ксапи вже таки відходять у минуле:)
Як би там не було, пост не про них, а про постові.

Постовий - це одне-два речення із оплаченим лінком перед чи після посту, їх може зустрічатися по кілька на один пост (як правило, до трьох).
Така ось невеличка дефініція би усі розуміли про шо йдеться.

Як і все на цій планеті, шо має попит-пропозицію, мають постові тепер вже не лиш пряму взаємодію між покупцем та продавцем, а й цілі біржі - себто місця де ці самі контрагенти зустрічаються між собою та укладають угоди за її, біржі, посередництва.
За що та, безперечно, має свої комісійні.

ДУЖЕ ВАЖЛИВИЙ МОМЕНТ: ТУТ АБСОЛЮТНО НЕ МАЄ ЗНАЧЕННЯ НА ЯКІЙ ПЛАТФОРМІ ЗНАХОДИТЬСЯ БЛОГ - чи стенд-елоун, чи ЖЖ, чи Лі.ру, чи Блогспот.ком, чи навіть на блогах.мейл.ру.
Тобто постовий - це така штука, шо абсолютно знівелювала монетизаційні переваги стенделоунів перед усіма рештою. І це таки ВЕЛИЧЕЗНЕ ДОСЯГНЕННЯ, я б навіть сказав - невеличка революція:)

Отже, є блог - де взяти рекламодавців для постових? Тут два варіанти (вже згадувалися обидва):

1. Напряму з кимось домовитись
2. Піти на біржу постових і представити свою площадку

Які є біржі на даний момент? А от які:

Всім відомий Блогун (звичайній лінк; реферальний лінк), де, до речі, не лиш постові можна продати - а й невеличкі огляди, і повноцінні огляди, і цілі пости оплачені.

Як юзати? Та дуже просто: піти, зареєструватися, додати свою площадку (чи площадки) - і починати працювати.

ГОЛОВНЕ не ждати доки хтось буде просити вас розміщувати в себе постові - а бігати і там де “прєдложенія” усім підряд розсилати свої пропозиції: хтось та пристане. Ну а хтось і відхилить - за то, як то кажуть, грошей не просять.

Є партнерська програма - правда, тут у них якось так мудрено розписано, шо я не надто зрозумів її умови… Як хтось то осягне - поясніть в коментах, буду вдячний:)

Так, шо ще про Блогун… Ще - це, мабуть, найпоширеніша біржа постових. Тому тут завжди є попит, і завжди є пропозиція. І завжди є “нова кров”.

Шо цікаво - так це момент, коли система здирає комісію, а саме - в момент виводу грошей. І це не дуже радує. Бо, наприклад, показує тобі, що на рахунку маєш $100, а як виводитимеш - то буде лиш 85:( і на це прошу зважати одразу, би потім не було розчарувань.

Ну ось, є й така собі біржа, j2j.ru (звичайний лінк, реферальний лінк).

Яка специфіка? Специфіка в тому, що розмах явно не такий, як у Блогуна - і площадок поменше, і, відповідно, рекламодавців.
Хоча сам функціонал дуже навіть дуже:) мені особисто подобається:) все просто, доступно, зрозуміло.

І тут, до речі,  з грошима (ТРЕБА МАТИ НА УВАЗІ) зовсім інший принцип відображення. Тобто якщо на Блогуні ставити ціну в 10, наприклад, долярів - то треба пам’ятати, що отримається 8,5.
Тут же все по-іншому: тут одразу треба ставити 8,5 - і так воно і буде цих 8,5.

Також діє партнерська програма (а де ж вона не діє?…).

Загалом - потенціал є, лиш не знаю чи зможе система підняти голову коли Блогун так активно весь ринок заграбастує:)

Ну і третя альтернатива де можна знайти рекламодавців (покупців постових з вашого блогу) - це, звісно ж Гугл:)

Так-так - на різних форумах, в блогах, спільнотах цілі топіки є типу “КУПЛЮ ПОСТОВІ З БЛОГІВ”, і таких немало.

Можна навіть просто вбити запит “куплю постовые” і побачити, шо результатів геть-таки немало (навіть на український запит “куплю постові” знайшлася тема з відповідною назвою на форумі). Тут - ніяких партнерських програм, ніяких комісій тощо.
Але зате побігати прийдеться, повишукувати…

______________________

Тепер трошки про  тактику-стратегію:

1. ЦІНОВА ПОЛІТИКА.
Тут, знаєте, можливі варіанти:

а) ставите таку високу ціну, шо ніхто постового ніколи не придбає, потім плюєте на це все і кажете шо всьо це фігня і шо нема там ніяких грошей;
б) ставите ціну таку, шо купуватимуть, але раз через раз; тут перевага в тому - шо більше грошей і рідше вставляти продажні лінки в пости; недолік - в абсолютному вимірі грошей може бути менше, ніж якшо поставити нижчу ціну і більше лінків розміщувати;
в) ставите ціну таку, що постійно як постити в блог - якраз набираються постові: ніяких простоїв, ніяких перегрузів; тобто можна продати одного лінка за 2 доляри, а можна продати три лінка по одному - шо краще? це вже кожен собі вирішить:)
г) ставите настільки низьку ціну, шо не встигатимете стільки постити би задовільнити попит на свою рекламну площадку.

2. Тайм-менеджмент.
Тут невеличка порада: розрахувати так, би пропонувати рекламодавцям постові так, би якраз вони “підоспіли” до моменту писання в блог. Тобто щоб не вийшло так, що час писати - а постових ще нема і навпаки: лиш запостив щось, а через кілька годин є пропозиції.
Тобто тут стабільність та часова продуманість має велику роль: бажано обійтися без як “авралів”, так і недозаробітків через несвоєчасність.

3. ГРОШІ ТУТ Є. Прийняти це треба як аксіому. І будь-які моменти коли гроші “десь є, але не в мене” сприймати як виключно або “я щось не так роблю” (тоді запитатися в інших шо ж робити і як краще), або просто блог не надто ще розвинений би за постові на ньому платили стільки скільки вам би того хотілося

_________________________

І трошки загальної теорії, чи, якщо хочете, “особлива думка” (як у Діка;) ) стосовно питання: як і в плані різних бірж лінків, оплачених постів, банерів та всіх інших видів монетизації блогів - це не є добром:)
якшо вже брати момент “чистоти” блоговедення, абсолютну моральність та все таке - то я таки погоджуюсь: ЦЬОГО БУТИ НЕ МАЄ.
Хотів би і сам не бути змушеним користуватися усім цим, а просто блогувати собі в своє задоволення - але, на жаль, не получається.

Так шо моя позиція залишається незмінною: якшо дозволяє матеріальний стан - то усе це просто абсолютно є непотрібним, і не варто навіть братися.
Ну а якшо вже без цього ніяк - то хай вже читачі вибачають:) як то кажуть - до кращих часів…

Якісь питання-зауваження-пропозиції - будь ласка: в коменти, на пошту, в аську, в телефон.
Я завжди на зв’язку:)

Криза: блоґєри у всьому шукають (і знаходять!) позитив:)

За підтримки:
Не знаю як у кого, а у мене словосполучення лепестки роз асоціюється виключно з чимось романтичним. Чи навіть більше того;)
Криза - штука, я так бачу, геть не така весела як може здатися на перший погляд. Ну і дійсно: шо веселого коли усе-усе стає дорожчим, ніж було раніше?
Для прикладу: не так давно продав подрузі ноутбука, який коштував 500 зелених. Тоді це виходило 2700 гривень. Тепер цей самий ноут тягне вже на всі 4000 :((((
І як, думаєте, така сітуація відіб’ється на ринку? А вже відбилася: стоїть той самий ринок. Імпортери тиснуть на дилерів, ті на дистриб’юторів, ті ще на кого там можуть, а останні - на кінцевого споживача: купуйте, мовляв, сволочі!:) а ті (от шо за характер такий???) шось не дуже квапляться.

Закінчується усе просто: продажів нема - то нашо нам менеджери? І пішло-поїхало по одному:)
Ми - не китайці: хоч усіх з роботи повиганяй, а народжуваність від того не виросте:))))

Так-от! Про блогєрів, блогєрство та позитив в житті та роботі на фоні економічної та фінансової кризи.

Момент перший (оптимістичний): позитив є! І є він абсолютно завжди (навіть якшо не дуже-то й радує порівняно з наявним негативом).
Момент другий (обнадійливий): блогєр, як правило, ЗАРОБЛЯЄ ДОЛЯРИ (на відміну від держслужбовців, переважної більшості офісного планктону тощо)
Момент третій (не дуже радісний): так, блогєр заробляє в долярах, які круто виросли в ціні останнім часом. АЛЕ, відповідно, і ціни поповзли догори (вони ж у нас таки сильно до доляра прив’язані. А в деяких галузях - як-от ноутбуки - так взагалі на всі сто ціни в зелених, і ніяк інакше). Тобто можна сказати, що блогєр не виграв в грошах - він просто не втратив так як втратили усі решта (кому не так пощастило в цьому житті стосовно виду діяльності).
Момент четвертий (основоположний): НЕ ВСІ ЦІНИ Є ПОХІДНИМИ ВІД КУРСУ ДОЛАРА!

От від цього, четвертого, момента і будемо відштовхуватися. Адже, мабуть, у кожного з нас є шось таке, за шо треба заплатити - і шо таки чітко встановлено В ГРИВНЯХ (згідно з попередньо укладеною угодою тощо): це може бути плата за навчання, наприклад:)
Тобто сума залишиться такою самою в гривнях - але фактично вона стає набагато меншою в доляровому еквіваленті. Тобто якшо десь треба заплатити було 2000 гривень - то це було 400 долярів, навіть трошечки більше (влітку курс взагалі був упав нехило так); а тепер? а тепер це менше за 300 умовних зелених!

ТО ЯКА СТРЕТЕГІЯ ФІНАНСОВОЇ ПОВЕДІНКИ Є ВИГРАШНОЮ НА ДАНОМУ ЕТАПІ?

А ось яка: відкласти по можливості усі витрати, які залежать від дорогущого долара (гадаю, буде він ще падати, нікуди не дінеться), та, користуючись нагодою, платити там де ціни наперед були зафіксовані в гривнях і де отримається значна економія коштів!

Тут головне не піддатися новорічному настрою і не вирішити “побалувати” себе чимось таким, шо за місяць може стати дуже і дуже дешевшим - мовляв, свято, хочеться, давно планувалося і все таке. ЖЕНІТЬ ТАКІ ДУМКИ ВІД СЕБЕ ГЕТЬ!
І намагайтеся діяти хоч трошечки раціонально в плані розподілу своїх фінансових активів (якщо такі є в наявності. Ну а як нема - то і проблем нема;) ).

Бо як не намагалися втовкмачити на мікроекономіці в наші голови, що споживач намагається оптимізувати свої витрати і діє раціонально - а це все одно зовсім не так:) АБСОЛЮТНО не так! І ніколи так і не було:)

Ще - треба дуже добре пам’ятати: скільки б людина не заробляла - її статки все одно залежатимуть від ефективності розподілу своїх активів.

Усім, усім, усім - гарно заробляти та вміти розпорядитися своїми капіталами!:)

Pivo.ru або Грамотна санта-барбара:)

Меценати:
Авто б/у - криза, знаєте, на дворі - збирав-збирав на нового мерса і без толку.Не дарма так активізувалися продажі авто б/у. Ой, не дарма;)Щиро радію з того, що не надто повпливала криза на створення сайтів. Сайти - знаєте, є в них шось хороше…

*************************** 
Ви не повірите, але в мережевій епопеї (можна навіть сказати блокбастері), де головний персонаж - pivo.ru, нова серія!Тепер хлопчина (і щасливий власник такого дорогоцінного домена) закладається, що продасть його за мільйон долярів (а в світлі конкретного зростання останнього в ціні, принаймні в Україні, це, знаєте, ще більша сума, ніж була всього-навсього кілька місяців тому) - і це вам не жарти: обіцяє навіть що як не продасть, то відмовиться від пива на усе своє нещасне (ну бо яким же воно тоді ще може бути?) життя.Як там в пісні було у Макарєвіча… “ти помніш, как всьо начіналось?..”:)

Нагадаємо:

Привет, я Ник! Однажды отец мне сказал: “Сынок, ты уже вырос и уже пора жить самостоятельно”. Я профессиональный веб разработчик, тем не менее, моих доходов и времени мне недостаточно, чтобы выживать и оплачивать учебу в Москве.26 апреля я принял решение продать свой домен Pivo.ru. Готов обсуждать условия продажи домена абсолютно с каждым! Все переговоры и события буду освещать в своем блоге.    

Ну і? Ну і продається той бідний домен (але дуже, звісно ж, потрібний усім без вийнятку пивоварам) вже аж від 26 квітня (на щастя, цього року…) - і кінця-краю тому не видко.
Таке враження, якщо чесно, що його і продавати ніхто нікому не збирається - а лиш піариться за його рахунок. Нє, ну чесно - якби було бажання продати, хіба не продалося б уже? Та зворотній бік: не хоче ніхто купувати, сто років він не потрібен нікому (нагадую, я вже якось казав, що на пивному ринку окремі бренди є набагато важливішими за семантичною ознакою, ніж саме поняття “пиво”. тобто якби хлопчина продавав домен “будвайзер.юс”, чи “крушовісе.цз” - то це була б дійсно бомба. а так - загальне поняття “пиво”….) - то нашо стільки тягнути кота за хвіст?

Але шо мушу сказати: тактика усього цього дуже грамотна - з одного боку, не закидує щодня постами на кшталт “от знову думав про домен, зустрічався зі своїм сусідом, випили по сто пійсять і він підтвердив, шо домен коштує ну аж ніяк не менше за кілька мільйонів долярів”; а з іншого - не постить настільки рідко би про нього встигли забути. Нова серія безкінечного серіалу виникає якраз тоді, коли от-от ще трошечки - і все, ніхто наступну серію не дивитимиться.
А так - якраз вчасно: то одна якась мулька, то інша, а тут ще й соціалізаційні ознаки - мовляв, давайте битися об заклад, і присилайте мені свої умови на мейлу. Тобто грамотно працює чувачок, дуже грамотно - аж любо-дорого дивитися, і я тут не жартую анітрішечки. 

Дуже насправді витончений такий собі флеш-мобчик, чи то обмін лінками, чи то навіть не знаю як назвати - влаштовує він: періодично викладає усі лінки про цей продаж які знаходить по мережі, а ось тут також - “Все цензурные ответы обещаю фиксировать в своем блоге” (це про “б’юся об заклад шо продам за мільйон).
Тобто його піарять, він піарить - нікому на голову не лізе, стрічку не рве постійними надокучливими роздумами…

І з одного боку - явно той домен не коштує навіть десятка тисяч долярів (бо не потрібен він нікому), АЛЕ!
АЛЕ хлопчина такими темпами скоро розгорне ТАКУ рекламну кампанію стосовно цього продажу - що купити, можливо, той домен хтось і згодиться. І не тому, що домен потрібен, а тому, що ПОТРІБНА ЦЯ ІНФОРМАЦІЙНА КАМПАНІЯ, тобто не для того би мати того піво.ру (як вже казав - який сам по собі вартує геть небагатого), а для того би пошуміти-попіаритись (НУ БО ПОДІЯ ТАКА, тим більше підігріта такими зусиллями, МАЄ ДУЖЕ ВЕЛИКИЙ МЕДІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, і ймовірний продаж домена буде шуміти, принаймні ру-уанетом, потужно і довго) - і я не знаю як хто, а вважаю, шо чувачок заслужить на ті гроші якшо доведе справу до розуму.

Особисто я, наприклад, хотів би шоб у нього все получилося і буду намагатися висвітлювати події - тим більше, що висвітлювати є шо і це таки дуже цікавий прецедент.

ВІН САМ НАПОЛЕГЛИВОЮ ПРАЦЕЮ ТА ГРАМОТНОЮ ПОЛІТИКОЮ ФОРМУЄ ВАРТІСТЬ ПРИДБАННЯ ДОМЕНА PIVO.RU, який без цих зусиль не коштував би практично нічого:)

Ну подивимось, подивимось…