Філософія блога

… Або далі про причини успішності блогів, блогєрів, сервісів і усього решти:)

Почнемо з першого.. або нє - спочатку невеличкий вступ, а потім вже “перше”: отже - якись блог, наприклад, читає багато людей, якись - дуже багато, якись - взагалі ніхто не читає; і це, як показує практика і про що свідчить Закон Великих Чисел та вездесуща Статистика - дуже далеко не завжди залежить від контенту, дизайну чи чого б то не було стосовно конкретного об’єкта.
Тобто якшо абсолютно зрівняти між собою контент, вигляд і усе-усе решта (КРІМ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ СКЛАДОВОЇ) - то з подивом побачимо, шо все одно: когось читають багато, когось - дуже багато, а когось і взагалі не читають.

Не будемо тут про те шо ж важливіше - контент, знак зодіаку, дизайн, війна в Іраці чи ще шось там: тут ми просто виокремлюємо соціальні складові і трошечки їх обмусолимо…

Ось тепер вже - ПЕРШЕ: Конформізм!

Ой, багато було експериментів з цього приводу - і усі вони були б страшенно смішними якби не були сумними: людина з абсолютно нормальним окоміром, даючи відповідь на поставлене запитання про розміри ліній ОСТАННЬОЮ з усіх опитаних (ПІДСТАВНИХ ЗВІСНО Ж), упевнено наполягає на НЕправильній відповіді - і лише тому, шо цю ж відповідь перед нею висловило багато людей, і ще й з упевненим виглядом…

Уявіть собі: у вас є СТО друзів-знайомих-коханців-тощо, і кожен з них при зустрічі запитує - “вася, хіба ти не читаєш www.supergivnoblog.org.ua? я от читаю!”
а ви їм - не знаю, не бачив(ла), я читаю нікомуневідомийалеменіцікавийблог.інфо… не чули за такого? - “нє, ти шо, то ацтой, як ти то можеш дивитися то про шо ніхто ніколи і не чув і не видів?”

І тут людина починає задумуватись: йо-майо, УСІ читають гівноблог - ану давай і я подивлюсь шо там?
Іде, дивиться - а там крім гівна таки дійсно нічого і немає:) але здибається з корішами, ті - “ну як, читав, круто, правда??” - і шо скажеш? шо ви усі придурки а я один розумний? - “ну.. так… вроді круто, ну я ще не розгледів якось…”
Всьо, ти серед соціуму СВОЯ людина - громада, знаєте, любить коли хтось дотримується тих самих норм…

А потім ця ж людина і сама до когось: “як?? ТИ не читаєш супергівноблог??? - УСІ його читають!”
Отак воно і починається - ланцюгова реакція:)

Шо є дуже пов’язане із ДРУГИМ: значимість.
Бо думка когось для тебе є ЗНАЧИМОЮ - як СОЦІАЛЬНО значимою, так шось для тебе є і ОСОБИСТІСНО значимим.
Соціальна значимість - от я почеплю на себе майку з лого вордпресу і в певному суспільстві буду впізнаваним і якоюсь мірою значимим. І соціум цей, в свою чергу, є для мене значимим - інакше на фіга мені ці дешеві панти би привернути його увагу:)
Це, знаєте, як тінейджер стругає далі ніж бачить від дешевої цигарки - але таки бере її знов і знов, і тиче до писку, і взагалі зі шкіри геть лізе би стати хоч трошки ЗНАЧИМИМ СЕРЕД СВОЄЇ РЕФЕРЕНТНОЇ ГРУПИ.

Особистісна значимість - мабуть, трошечки складніша…. Тут людина десь підсвідомо чи свідомо чи хоче закосити під когось, чи просто поважає чиюсь думку з того чи іншого приводу.
І отут, наприклад, така людина каже десь - “знаєте, а я от читаю супергівноблог, і він мені дає багато цікавих приводів для роздумів, шо б там про нього не казали і хто б його не читав лиш тому шо сотня таких самих як він то читають. Думаю, не все так просто…”

Шо робити? - треба іти і хоча б подивитися на той гівноблог. Ідемо, дивимось - а там фігня фігньою, і нічого окрім того. АЛЕ не втікаємо звідти тієї ж миті - не втікаємо тому, шо ЗНАЧИМА ДЛЯ НАС ТОЧКА ЗОРУ КАЖЕ, ШО ТАМ ТАКИ Є ШОСЬ ОКРІМ ГІВНА.
Дивимось, придивляємось, передивляємось, багато-багато думаємо - і або таки знаходимо шось (під дією значимості для себе), або все ж не знаходимо.

Третє: проекції.

А це ще, мабуть, трошечки складніше за попереднє і, тим більше, за передпопереднє.
Пам’ятаємо кіно “армаґєдон”? Там коли “космонавтів” тестував психолог - показував плями і, мовляв, “а шо ти тут бачеш?” (то у багатьох кінах можна було побачити… зветься “плями Роршаха”) - там ще хтось із них вроді цицьки видів на усіх плямах (маніяки в різних комедіях в кожній плямі ще люблять бачити усілякі криваві сцени, відірвані частини тіла, скривавлені знаряддя вбивства тощо).

Суть полягає от в чому: наш мозок бажає якось завершувати усі картинки, образи і всьо решту шо він отримує ззовні - наприклад, (також в одному кіні було) коли людина недовго бачить гральну карту де чорним кольором намальована чірва (яка взагалі-то має бути червоною), вона абсолютно переконана в тому, шо це піка. І таких прикладів багато:)
Так само мозок намагається НАДАТИ ЗМІСТУ усьому: якшо людина “знає”, шо “там” має шось бути (при цьому абсолютно неважливо де це “там”) - то вона ОБОВ’ЯЗКОВО “там” шось побачить!:)

Тут головне - би “там” таки дійсно не було чогось, шо б нагадувало шось конкретне. Тобто СТИМУЛЬНИЙ МАТЕРІАЛ (той, шо впливає на наш мозок) - має бути МАКСИМАЛЬНО НЕВИЗНАЧЕНИМ: так, шоб він нічого абсолютно собою в смисловому плані не являв, але настільки загальним - шоби під нього можна було підтасувати абсолютно усе, усе - шо завгодно.

Таким чином можна читати якись блог (користувати якимось сервісом, палити якісь конкретні цигарки, дивитися якогось серіала - та УСЕ, ЩО ЗАВГОДНО) - в якому абсолютно нічого нема. Тобто є - але воно настільки невизначене, шо як то кажуть - “розумій як хочеш”. Людина так і робить - ВОНА РОЗУМІЄ ШОСЬ СВОЄ, ВОНА ДІЙСНО “БАЧИТЬ” ТАМ ШОСЬ; тобто вона має змогу мати такий собі піддатливий пластелін, який під дією вашої психічної проекції прийме абсолютно будь-якої форми: хтось “побачить” там новенький ламборджіні - і він там дійсно буде для цієї людини, а хтось - якісь езотеричні откровення, і вони також там будуть.
Але - всього-навсього як ваша проекція на то.

Отут, до речі, під дією значимості (дивись “друге”) можна побачити шось геніяльне де завгодно!
Намалюй вася пупкін чорного квадрата - кому він треба? А чому? Бо він НІ ДЛЯ КОГО НЕ Є ЗНАЧИМИМ, той вася пупкін.
А намалював Малєвіч - і це ШЕДЕВР!

Таким чином в якихось “геніяльних” і мегарейтингових блогах кожен може ДІЙСНО ЗНАХОДИТИ ДЛЯ СЕБЕ ШОСЬ МЕГА-ГІПЕРЦІКАВЕ І КОРИСНЕ - якого там може зроду і не бути:)

Ну і коротенький підсумок: воно, знаєте, усе поодинці не ходить - десь то, десь інше, десь 1+2, десь усе зразу, а десь (навіть і таке буває!!!!) - таки дійсно чимось цікавий блог (сервіс, цигарки, серіали тощо).
Бо навіть найгеніяльніший автор - не буває так, би у нього кожен пост був незмінно геніяльним: це я до того, шо навіть Дійсно Вартісний Блог (ресурс, сервіс … пам’ятаємо той список) - його сприймання усе одно не обходиться без розглянутих 1+2+3;
бо хтось читає його - і нічого не доганяє, але читає - бо “усі” читають;
хтось читає - би пантанутися чи відчути себе більш значимим “для самого себе”, чи то би усвідомити себе частиною референтної групи (в якій приваблюють інші якісь моменти, а цей - як необхідний атрибут);
ну а хтось - бо бачить там зовсім не то, шо там є. Але йому це подобається, і це для нього є цінним:)

Черговий змістовний флешмоб:)

У вас шось запитують, ви ставите лінка на того, хто передав естафету та на трьох людей, кому передаєте - у вигляді, відповідно, своїх запитань до цих блоґєрів.
Все просто!

Отже, Ярослав із Києва (то як у шо-де-коли, пам’ятаєте, була така передача на початку дев’яностих?:) ) запитує:

Чи змінилися і наскільки перспективи монетизації українських блогів за останній рік?

Ярославе! Перспективи якими були - такими і залишилися, а от їх (перспектив) реальність да досяжність, можливо, трошки і змінилася:)

Насамперед, оці самі перспективи монетизації - це, знаєте, така собі сума дії багатьох різноманітних векторів (який кожен тягне в якись свій бік худого блоґєрського гаманця із дешевого шкірозамінника), що діяли протягом 2008 блогєрського року:

- загальний розвиток української блогосфери: як бачимо, розвиток є - появилися кадри, шо спромоглися надибати більше ДВОХСОТ фідбьорнер-підписників, і це вкрай козирний показник;
- спрямування, нарешті, своєї уваги рекламників на українську блогосферу: якшо раніше і на думку таке не спадало, то тепер вже модні блоґєри можуть розміщувати собі пряму рекламу - а це вже ЯКІСНО НОВИЙ РІВЕНЬ МОНЕТИЗАЦІЇ БЛОГІВ!
- ще одна якісна зміна форми монетизації: до сапів-ксапів (бірж лінків тобто) активно додаються (а то й витісняють попередні) вже й постові, а то й пряма реклама (про яку вже згадувалося);
- КРИЗА: хоч-не-хоч, а рекламні бюджети знизилися - в тому числі і мережеві…
- і ще раз КРИЗА: прогнозують, шо і на 2009-й рік бюджети рекламні істотно впадуть (про це трошечки далі)
- пошуковики: так проганяють, шо ніц не спрогнозуєш…
- еволюційний момент: фіг його знає (бо так все швидко кивається туди-сюди..) чи та блогосфера взагалі збережеться як явище до кінця наступного року. Може, в шось перетвориться (будемо, наприклад, усі на “вконтактє” штампувати свої пости) і бувайте здорові. Будуть тоді колись наші з вами кісточки тусувати поруч зі скелетами динозаврів по різних музеях. Мовляв, “homo blogerus. Вимерли у 2009 році з досі нез’ясованих причин (РУКАМИ НЕ ЧІПАТИ!!!)”

Тому, виходячи з усього вищезазначеного про перспективи монетизації українських блогів на найближче майбутнє можна абсолютно упевнено, авторитетно та кваліфіковано сказати:

А ФІГ ЙОГО ЗНАЄ.

Про конкретні блоги легко судити - твоя, Ярославе, блогосфера однозначно шо нарощуватиме заробітки.
А за усю блогосферу казати - …

Те саме, до речі, стосується і перспектив не більш далеке майбутнє:)

____________

Ну от воно і настало! Оте “трошечки далі” де обіцяв про рекламні бюджети:

Ринок українських ЗМІ в 2009 році скоротиться через зниження рекламних доходів, заявив аналітик ВТ ” Інтерньюс-Україна” Віталій Мороз.

“Очікується, що в 2009 році загальний обсяг рекламного ринку в Україні скоротиться на 40-50%. Враховуючи, що доходи ЗМІ на 70% залежать від реклами, відповідно, в 2009 році ринок ЗМІ скоротиться”, - сказав В.Мороз.

За його прогнозами, скорочення на українських радіо досягнуть 25%, на телебаченні і в інтернет-виданнях – 20%.

Такі дєла, короче…

А тепер - шо хочу почути від шановної громади:

1. yAnTar, які плани на наступний рік з освоєння Карпат (може, іще якихось гірських систем)? Коліно не підводить?

2. Конспіраторе, правда, шо москалі-блогєри замість звичайних валянків носять із логотипом “вордпресу”? Чим вони харчуються? Як розмножуються?

3. Євгене… Я не знаю, чи є в тебе зараз час на мирські флеш-моби, але знов піднімаю питання, шо, відий, вже й позабутися встигло:
ні для кого не секрет, шо люди можуть прийти до священика посвятити машину; шо кличуть (в моїх краях це дуже стале явище) нову хату святити… крім того - як до війська ішов, то теж священик якись (відий, московського патріярхату, бо шось тяжко служилося) благословляв і святою водою кропив.
То на цьому фоні ти все-таки продовжуєш вважати, шо освятити такі речі як БЛОГ і ДОМЕН не можна?
Так, це не машина чи хата шо можна помацати і все таке - але це також людська праця, це також сфера діяльності, це також те, до чого так чи інакше торкається людська душа.
То чому ці речі як речі та як діяльність не можна освятити?
Мені це нагадує як ще в першій половині 20 століття один мужик в штатах підключився до чужих дротів та електроенергію собі “ліву” провів. А в суді його виправдали, бо сказали, шо “електроенергія не є чимось матеріальним шоб її можна було вкрасти”.

Не так давно натрапив на пост про те, що Гугл скорочує персонал і деякі свої проекти.

А потім на news.finance.ua мав радість спостерігати, що “Прибуток Google знизився на третину“.
Там же пишуть, шо “Збиток Yahoo! в IV кв. перевищив 300 млн дол” - правда, чувачки найняли нову чувіху би та відновила якимось чином прибутковість компанії назважаючи “на фінансову кризу і світову рецесію”.

Раз вже таке діло - то і “Microsoft може почати масові звільнення через падіння прибутку“.

Бракує, знаєте, західній культурі тотальної схильності до складання “лівеньких” звітів, тому про Яндекс сказати толком наразі, мабуть, нічого неможливо - але вроді тримаються.

Так-от… Падіння мережевого ринку, в тому числі і рекламного (звісно шо рекламного! за цей рахунок також падали прибутки в пошукових монстрів - і, мабуть, переважно за цей рахунок, реклами тобто) ну як вже не крути, а по блогосфері однозначно шо вдарив.

Добралася, короче, криза через треті руки і до блогосфери:(
Шо тут скажеш? Шкода, до біса шкода:)

Якшо в когось із блогєрів доходи і не впали, а в когось і виросли - то однозначно, шо в перших вони виросли би, а у других виросли б набагато більше, ніж за умов кризи: адже загальна така собі “динаміка зростання” містить багато складових - зростання активності, аудиторії, зв’язків із рекламодавцями, самореклами тощо;
і якщо вдале і грамотне поєднання більшості цих “зростань” призвело до росту прибутків - то це не означає, шо не стався спад за рахунок впливу кризи!

Воно, звісно, нефайно - але і тут можна знайти позитивив:)

Позитив в тому, шо криза колись та закінчиться, і “природній рівень зростання” блогосфери, спричинений загальним економічним зростанням, хоч-не-хоч відбудеться - і тоді грошей стане трошечки більше:)

Нє-нє, не подумайте ніби я кажу шо в блогосфері з’являться гроші, справжні гроші - на рівні окремо взятого блоґєра!
Але шо їх, грошей тобто, стане трошечки більше - це факт.

*****************************************
*****************************************

Без чого ніяк не обійдеться блоґєр в своїй непосильній праці? Мабуть, надежный платный хостинг - якраз те, чого може так забракнути в “найдоречніший” момент.