Монетизація блога 5

СПЛОГ за п’ять хвилин: wordpress+RSS+Yahoo! Pipes

12.04.08, 18:04 з ласки g_i

Сидять на лавиці дві вагітні дівчини та й плачуть.
Одна до другої:
- ти чого?
- та ось, - каже та, - я тут дізналася, що в мого чоловіка вже є за сотню позашлюбних дітей. Розумієш, він - БЛОҐҐЄР: таким чином соціалізовує свій контент та збільшує кількість РСС-підписників…
- тю! - каже друга, - теж мені нещастя… У мене чоловік - СПЛОҐҐЄР: сам - ні-ні, а заставляє мене контент по сусідах збирати….
(із підслуханої розмови в парку)

Так що ж зі сплогом? А зі сплогом усе просто - дуже і дуже багато їх є, і навіть цілі форуми-спільноти цих достойних людей, і спеціальні скріпти написані для полегшення адської праці сплоґґєра, ну а головне, звісно - напрацьований кожним лицарем РСС-у та копі-пейсту ДОСВІД.
Але тут така справа - хто перший встав, той штани убрав: а потім справа стає неактуальною. Ось і починаються масові “спалення тем” (в намаганні залучити до себе додатковий трафік просто скидається те, що самому вже не потрібно).

І доходить справа до того - що вже й загальнодоступними засобами запросто кожен школярик за кілька хвилин може собі завести сплог, і щодня в два кліки мишкою додавати до нього сотні нових постів. Звідки завгодно:) з блогів, новинних ресурсів, з форумів, з результатів пошуку за потрібними ключовими словами різних пошуковиків тощо.

Забігаючи наперед, скажу, що поставив такого сплога (чисто для наглядності та в підтвердження своїх слів) - пізніше дам лінка.

Та-ак, науковий інтерес - страшна річ:) от і я зараз дивитися мультфільми сонячного суботнього дня сижу і сплоги розвожу (виключно в навчально-ознайомлювальних, звичайно, цілях).

Отже, що в нас є? В нас є формат РСС, в нас є стенд-елоун на вордпресі. А у вордпресі є в адмінці така штука як ІМПОРТ - в тому числі і з РСС.
Тобто беремо адресу РСС-стрічки, яка цікавить на даний момент як джерело для передирання контенту, тичемо в будь-який менеджер закачок, зберігаємо отриманий файл де завгодно.
В адмінці вордпресу просто йдемо в “менеджь-імпорт”, обираємо імпорт з РСС, вказуємо шлях до цього збереженого файлу і тиснемо кнопочку “аплоад файл енд імпорт”.
Ну ось, власне і все - тепер у вас є сплог, в якому вже є передерті пости.
Як оновляти сплог? Просто щовечора, перед переглядом вечірньої казочки (чи перед прослуховуванням її по національному радіо), цей самий РСС-файл зберігаємо собі на жорсткий диск і так само імпортуємо в адмінці - пости дублювати не буде, лише додаватиме нові (скаже - “такий пост вже додано”).

До речі! Якщо каже, що не може залити вказаного файла до папки “вп-контент”, то на цю папку просто треба дати права на запис.

Це - так, кістяк, грубий та неотесаний. Але ж це морока.. Брати багато-багато толкових блогів, де люди стараються, пишуть, створюють унікальний контент, зберігати файл з їхньою РСС-стрічкою, імпортувати.. А якщо сплоґґєр надумає передирати контент не з одного, не з п’яти, і навіть не з двадцяти п’яти блогів - що тоді?
Тоді це вже не просто комфортне і невимушене сплоґґєрство - це вже важка праця…

Що робити?
А дуже просто: об’єднати усі потрібні РСС-стрічки в одній загальній, яку і будемо постійно імпортувати до свого сплоґу - за бажанням: чи то раз на день, чи то раз на тиждень, чи як заманеться.
Особливо працьовиті сплоґґєри навіть трошечки редагують увесь передертий матеріал…

Ось тут і починається найцікавіше (ну бо перед цим взагалі була задачка для першокласників.. тепер піде задачка для першокласників ДРУГОГО семестру навчання:) ) - знову ж таки, використовуємо абсолютно ПУБЛІЧНІ ТА ЛЕГАЛЬНІ речі для створення свого сплогу (а їх зараз цілком для цього достатньо, вже казав наскільки пам’ятаю).

В даному випадку я скористався Yahoo! Pipes - настійливо рекомендую хоча б ознайомитися, усім-усім-усім: як відомо, будь що можна використовувати і в “мирних” благих цілях:)
Просто залогінюємось до яху (чи реєструємося якщо нема аккаунта), йдемо на ці Yahoo! Pipes та створюємо нового - там методом проб і помилок потрошки розбираємося що там і до чого. Можна навіть подивитися навчального відеоролика - мені він реально трошечки допоміг розібратися.

Що може сервіс? О-о-о-о - тут цілий кладязь мудрості:) а деякі шустрі індивіди умудряються використовувати його як цілу окрему алгоритмічну мову для створення потрібних запитів і виведення необхідного контенту за безліччю різних параметрів.

Тут можна вивести в один потік: РСС-стрічки з будь-яких ресурсів, вивести туди ж цілі результати пошуку в різних пошуковиках, можна виводити окремі категорії з цікавлячих вас ресурсів, можна це все фільтрувати, можна комбінувати, можна об’єднувати-розділяти, і взагалі УСЕ, ЩО ЗАВГОДНО!

У мене тут все дуже і дуже просто: звичайнісінька зв’язка РСС-стрічок (жодних фільтрів, жодних відсіювань, жодних результатів пошуку за ключовими фразами і взагалі - все “простіше не буває”) -

Ось так воно, до речі, виглядає (клікабельно).
Одразу зауважу: використав РСС-стрічки ресурсів зі свого блоґролу (годі й казати, що стрічок, з яких передирається контент, могло би бути і сто, і двісті, і хоч тисячу:) ):

Плюс - обіцяю не оновлювати передертого контенту. Плюс - за першої ж вимоги вилучу будь-який із ресурсів зі списку. Плюс - за бажанням громади взагалі перекрию індексацію сплогу пошуковиками (хоча не хотілося б - заради того ж наукового інтересу).
Ну, чи взагалі заберу звідти усе-усе-усе…

Ну а тепер - вуаля: Приклад сплогу:)
Якого було створено за лічені хвилини, і до якого жодного посту не було додано “вручну”, чи то редаговано, чи то ще щось: категорії проставилися абсолютно самостійно, і взагалі - все зробилося самостійно, без жодного “ручного” втручання до процесу.
Я просто взяв РСС-стрічку оцього проілюстрованого вище Пайпа і зберіг її собі на компі. Потім - імпортував до вордпресу.

Ще раз наголошую - оця зв’язка звичайнісіньких РСС-стрічок в Пайпі, це явний і відвертий ПРИМІТИВ: бо цей яхувський сервіс дозволяє просто чудеса творити - і дає змогу отримувати практично будь-який контент і практично без жодних зусиль.
До речі, з будь-яким Пайпом можна чинити багато маніпуляцій: і одразу додати до гугл-рідера, і до багатьох інших, і направити собі на мейла, і ще багато розумних слів там пише до суті яких я навіть і не намагаюся достукатися:)

Тепер ще трошечки про техніку сплоґґєрства. Кого це таки цікавить (я не питаю з якою метою;) ) - дивимося кілька корисних лінків, і закриваємо технічний бік питання:

Тепер кілька інших питань на порядку денному..
Почнемо зі смішного: скажіть будь ласка, навіщо платити 30 зелених на місяць сервісам на кшталт rss2blogger, якщо це все прекрасно реалізується і безкоштовно, і набагато краще (на стенделоуні)?
Цікаво, цікаво…

Ну а головне - головне завжди суть явища як такого.. А суть тут наступна: раз іде масове “спалення тем”, раз це стає доступним для всіх і кожного, раз тепер кожен бажаючий може мати сотню сплогів та витрачати на їх обслуговування від сили годинку на день - як воно може бути прибутковим?

Особисто я, чесно кажучи, не знаю.. Мені здається, відмирає ця індустрія - чи, принаймні, дуже сильно видозмінюється, викидаючи на поверхню ось тільки такі вже непотрібні інструменти, а сама застосовуючи передові досягнення сплоґґєрської думки.
Точно сказати не можу - але, гадаю, так воно і є.

Ну а ще головніше - нефеншуйне це якесь заняття, хлопці та дівчатка, ось що я думаю. Чисто ментально.. Тобто я не кажу, що нечесно - як правило (видно навіть в моєму показовому сплозі) присутні і лінки на “рілейтед постс” (які ведуть на оригінал), і лінки на додавання коментарів (також, звісно ж, на оригінал); тому не можна сказати, що це нагла крадіжка матеріалу,
Але з іншого боку - чорт його знає.. Я так і недовизначився із моральним та ментальним ракурсами цієї благородної справи:)

І водночас ігнорувати таке масштабне явище у себе на Монетизації також не можу - треба ж хоч кілька слів сказати по темі, висловитися, так би мовити, дати інформацію до роздумів (чи комусь навіть до застосування?..)

****************
****************

Загалом - дуже сподіваюся, що інформація була комусь цікавою, корисною, чи просто сподобався пост, чи навіть сподобалися самі малюнки:) (потрібне підкреслити).

Category: Сплог, Технічне | 384 views | 15 Comments

Кінь пржевальського та блоґґінґ

11.04.08, 01:04 з ласки g_i

З феноменом “коня пржевальського” я познайомився досить давно, але чомусь в такому ракурсі нагадався він мені саме сьогодні - як такий собі символ деяких закономірностей людської поведінки.

Отже, діло було так: в досить закритому колективі (що підсилює подібні соціальні ефекти) начальник (від якого, практично, залежало все і вся) ляпнув якось підлеглому, який абсолютно ні в чому винен не був, але попав “під настрій” та “під гарячу руку”:
- ШТО ТИ СМОТРІШ НА МЄНЯ КАК ЛОШАДЬ ПРЖЕВАЛЬСКАВА?

Ось, власне, і все - все вкупі: і “паршива вівця”, якою став цей підлеглий, і одразу ж цілий виводок “косячих під авторитета”, що де треба і не треба цитували цю його фразу намагаючись, мабуть, таким чином і підлизатися, і надбати якихось рис, що притаманні автору висловлювання.
Звісно, одразу ж і протилежна лінія: тих, хто ігнорує таке “начальське блаженство”, і які не ведуться на жодні умовності та не переймають так легко ЧУЖИХ комунікаційних форм - одні просто ігнорували, другі пропонували вже “припиняти крутити набридлу пластінку”, а хтось, як завжди, залишився пасивною “конячкою пржевальського”.

Потрібно відмітити, що “косарів” виявляється завжди найбільше: вони найлегше переймають будь-що ГУЧНЕ або БЛИСКУЧЕ і так само легко змінюють це на якись наступний подібний “винахід”.
Всіх інших - набагато менше, в тому числі і таких, що намагаються думати і чинити хоч з якоюсь долею автентичності.
Оськільки в нас, хай і декларативно, але демократія - а як не крути, саме маси ~~трафіку~~ людей і є тим, що визначає сам формат нашої мережі, і її наявність в цілому.. то самі розуміємо хто “править ~~бєспрєдєл~~ бал”.

І це не просто намагання людини, таке собі ірраціонально-підсвідоме, намагання як та мавпа повторити чийсь жест, чи як папуга повторити звук; це - легкий шлях!
Легкий та вигідний. Тому що це працює - і працює в дві сторони: з одного боку, “косарі” отримують вже прокладену кимось іншим лижню для свого просування шляхом, а з іншого - законодавці отримують підтримку громади і, відповідно, отримують цей такий бажаний певною категорію індивідів статус.

Що маємо в блогосфері? Маємо такий самий соціальний розподіл, і таку саму ситуацію: авторитет вводить якесь беззмістовне поняття і надає йому якогось емоційно-змістового наповнення та забарвлення, далі - справа за “косарями”, які мають підхопити “благу вість” і порозносити по всіх куточках царства Юдейського (себто інтернету), за рахунок чого забезпечуючи авторитетові авторитетність, а собі - ПРИЧЕТНІСТЬ до авторитету!
Чим на така собі корпорація? Починаєш з того, що “косиш” під тих, хто косить під тих, що косять… що косять під авторитета. Потім - потрошки починаєш розвиватися, підніматися щаблями цієї ієрархії вільної та суверенної блогосфери та всія інтернету. Доки, можливо, не доберешся кудись, і вже під тебе не почнуть “косити” і ловити кожне слово з навіть найбеззмістовнішого посту.

Це можна, втім, назвати і так званою “інтеграцією”, чи навіть страшним (але таким плеканим сьогодні!) словом “соціалізація”.
Така собі соціалізована блоґґєрська республіка “тих, що посилаються на лєбєдєва” - образно, звісно, кажучи.

Чи соціалізація - це не нав’язування уніфікованих стандартів та цінностей, мірил “авторитетності” та ваги в “соціумі”?

Взагалі, блоґґінґ - це така штука… хм.. коли хтось виїжджає (переважно) за рахунок інших, таких самих блоґґєрів. Ухопив трошки більше трафіку, потягло це за собою ланцюгову реакцію - і хтось відривається від маси, а маса “косарів” робить цей відрив іще більш значним.

Хто є читачами авторитетних блоґґєрів? Ну, і взагалі - блогів?
Як на мене, звучить трошки парадоксально - але це, переважно, ІНШІ БЛОҐҐЄРИ:)

При чому авторитетні блоги читають не такі авторитетні блоґґєри переважно з метою якимось чином долучитися до якихось Утаємничених Знань і самому також стати авторитетним. Ну, чи принаймні, десь колись комусь тикнути в носа - мовляв, я знаю і такого, і такого, і на цей блог я також підписаний (називаються, як правило, якісь “авторитетні” блоґґєри, при чому в такому ключі, немов ти з кожним із них випив по цистерні горілки, купався в морі пива і мало не вступав в інтимні стосунки неприроднім шляхом).

До речі, помітили? Я знову якось ігнорую питання “контенту”, “змісту” - тобто того, ЩО пише блоґґєр (як “авторитетний”, так і “рядовий”). Бо я все ж продовжую спроби і не втрачаю надії донести до шановної громади свою тезу про можливість абсолютного абстрагування від змісту постів на шляху до “успішності” та “авторитетності” блогу.

Багато - дуже багато в нас блогів-папуг та блогів-мавп, і вони (звучить дивно - але вже не парадоксально, а цілком закономірно) стають все більш популярними!

Тому що за брендом може нічого не стояти, крім іміджу. Але якщо брендінґ грамотний, а імідж влучний - то під цим брендом можна продавати хоч повітря:)

Чого і бажаю усім бажаючим (вибачте вже за не-знаю-який-по-рахунку каламбур).