Філософія блогу

Ну от, я так і знав:)))

Ефект ідіота працює завжди і всюди:)
До речі, перед початком розгляду питання відмічу один момент – дивлячись на останні заголовки у мене в блозі, таке враження, що скоро буде не блог а “анжеліка”: там теж назви схожі – “анжеліка і король”, “анжеліка і той-то”, “анжеліка і то-то”, “анжеліка і кучма” тощо… Так і в мене: “блоггінг і то-то”, “блоггінг і цейво-то”:)))

Ну тепер до фекту Ідіота.
Пам’ятаю, в якісь із книжок про Тома Сойєра Твен пише про момент коли шахраї ставили “на селі” якусь епохальну постановку якоїсь не менш епохальної вистави. І жителі приходили, дивилися це нещастя, розуміли, що їх просто ошукали – але при цьому бігли до інших і казали “круто, вау, обов’язково треба подивитися!”. Казали – з простеньких міркувань: раз мене ошукали, то хай інших також:)

Але усе це еволюціонувало, дійшовши до наших часів, і кардинально видозмінилося: тепер масштаби таких “постановок” стали настільки величезними, що люди просто навіть і не почувають себе ошуканими!:) вони сприймають це як норму!
Це один із аспектів ефекту Ідґіота:)
Іншими словами – це коли приходиш на виставку сучасного митця і спостерігаєш отаке ось каміння (яке, правда, світится!) і думаєш: “хм.. таке мистецтво міг би організувати і механізатор з рідного колгоспу. а як ще сто грамів налити – так взагалі…”

Але справа в тому, що митець цей є ВІДОМИМ таУСПІШНИМ, тому він хоч корову на стенда завішає – а все одно це буде мистецтво, і мистецтво це буде високим незалежно від того як зависоко цю саму корову пришпілити до стіни.

Другий аспект ефекту Ідіота є більш практичним, я б навіть сказав, прикладним – саме він для блогосфери і є вкрай характерним, і навіть покажу дію ефекту Ідіота на прикладі самого Ідіота (з idiot.ru – тут стояв лінк, але я його видалив.) :)
Просто ресурс цей є надзвичайно характерним, я б сказав, майже ідеально ідіотським, і виражається він приблизно в такій тезі:
“фігня фігньою! але треба піти подивитися…”

І найхарактерніше це проявляється все ж не в блогосфері, а в кінематографі: коли виходить якись новий фільм, і ти стовідсотково знаєш, що він паршивий, і неякісний, і всі що його вже бачили категорично не радять дивитися, і плюються – і все одно кіно має такий статус, що його “треба подивитися”:)

Так і з бідним ідіотом.. Нормальна людина не може бути постійним відвідувачем його блогу – бо там просто фігня фігньою:)
Але тим не менш! Незважаючи на те, що всі знають хто його “годує”, де він “зарплату отримує”, чиї позиції тут активно просуває – все одно приходять і приходять люди, і в яндексівському рейтингу стенделоунів стабільно десь недалечко від початку списку!
Ото вже дивина:)
Якщо інший ніякий ресурс людина, якій він не подобається, відвідувати не буде – то сюди вона таки загляне і напише в коментарі все, що думає про нещасного Ідіота. А тому лиш цього і треба! Аби хтось прийшов, подивився, а як ще й відкоментить – то взагалі класно:)

Спадає на думку передвиборчий анекдот часів 90-х:
Приходить бабця до магазину і купує мішок гречки, рису, цілу упаковку сірників, кілька кілограмів солі, кілька ящиків горілки..
Продавщиця і питається:
- бабцю, а навіщо вам те все?
- ой, доню.. прийдуть же ж комуністи – дефіцит буде…
- а за кого, бабцю, голосувати будете?
- та за них, рідненьких..

Так і у нас в блогосфері: ну такий-то і такий-то взагалі вже зажрався! – та точно зажрався! – геть нема шо бачити.. – та нема, і не було.. – ну добре, піду подивлюсь шо у нього там новенького:)

А в результаті – сидимо і суто по-ідіотськи споживаємо те, чого нормальна людина споживати не стала б. І це – абсолютно свідомо:)

Такий вже наш світ – а блогосфера є його частиною.

“Нарешті! – подумаєте ви, – нарешті, піде мова про щось позитивне:)”
І абсолютно не помилитеся! Тому що мова піде про приємне – принаймні, в тому числі… навіть якщо це “приємне” і розглядатиметься дещо опосередковано.

Усе з чогось починається..
Так і в цьому випадку – отримав сповіщення в ЖЖ:

Pivo.ru / Пиво.ру
from beer_com

Привет!

Тебя интересуют пивные сайты? Я хочу продать свой домен Pivo.ru

От саме так воно і виглядає:)
Пішов я на Pivo.ru, подивився що до чого – висновок однозначний: це елементарний кіберсквоттінґ, тому що хлопець придбав “гарячий” домен виключно для його перепродажу. І нічого безпосередньо про пиво за цією веб-адресою немає: тільки хроніки епопеї з її продажу – хлопець ретельно описує усі перипетії цього нелегкого процесу, ділиться враженнями про рекламних менеджерів різних пивних компаній, і навіть дякує за “листи та відгуки”:)

А лейтмотив усього цього дійства легко можна подивитися на малюнку ліворуч.

Про що, до речі, і поговорити хочу – тобто про “правильні імена”, доменні імена для сайтів.

Чи дійсно це так важливо? Кому це потрібно? Яка користь реальна, а не ілюзорна?

Ну що ж.. Давайте уявімо ситуацію: людина чи група людей хоче зробити якись гарний тематичний сайт. Раз вже пивна тематика – то хай про пиво. І незалежно від цієї людини чи групи – знаходиться інша, яка теж хоче зробити такий самий пивний сайт.

Перша викупає домен Pivo.ru і робить свій сайт за такою адресою, інша ініціативна одиниця – реєструє, наприклад, домен kbgidngnhkiobndl.com (тобто я тут для прикладу запропонував пустий набір літер).
І?
Хто як думає – кому більше шансів гарно “розкрутитися”?

Не знаю як кому, а мені здається, що якщо робити саме САЙТ а не щось корпоративне, тобто інформативний сайт, який зорієнтовано на відвідувачів, на оновлення, на спілкування і т.д. і т.п. – то оце саме доменне ім’я геть не грає такої аж важливої ролі як ми то звикли думати про це..

Тобто якщо видавати гарний контент, оптимізувати сайт і грамотно розкручувати – думаю, запросто “ніяке” доменне ім’я обійде “тематичне” на раз-два: що тицяти на лінка у видачі гугля-яндекса на одне, що на інше – абсолютно немає ніякої різниці.
Як і в техніці додавання сторінки до вибраного, чи додавання РСС-стрічки до рідера (хто вже яким користується).

Тобто кому РЕАЛЬНО може бути цінним факт володіння таким доменним ім’ям?
А тут, по-моєму, лише такі варіанти:

1. Це ось такий “спекулянт” (люблю це слово!) як ото хлопчина, що ніяк не продасть домена
2. Це перекупщик – який скупить в цього хлопця для подальшого перепродажу
3. Це кінцевий покупець – яким може виступити, думаю, виключно якась юридична особа, що має відношення до пива. Тобто якій потрібен не інформативний сайт, не формування свого корпоративного імені-бренда за допомогою сайту – а просто веб-додаток до УСІМ І ТАК ВІДОМОГО бренду. Або – розкрутка не настільки відомого бренду, але не за рахунок доменного імені як такого – а за рахунок мусолення САМОГО ФАКТУ ЙОГО КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Ще раз підіб’ю такий собі невеличкий підсумок: якщо хтось хоче зробити сайт про пиво, дійсно сайт, де буде дуже багато інформації, де буде нарощуватися аудиторія за рахунок контенту в першу чергу – то не настільки важливо придбати саме таке от доменне ім’я.
І навпаки – якщо без брендового підкріплення (тобто придбаває доменне ім’я хтось нікому не відомий) придбати такий домен, і потім над сайтом не працювати повноцінно – то сам по собі домен нікого не розкрутить: просто пошумлять-пошумлять спочатку, мовляв, ось такий-то і такий-то придбав такий гарний домен за стільки-то долярів – і на цьому все скінчиться.
Не затримуватимуться відвідувачі, і постійних читачів не буде – сайт просто буде занепадати і все.

Безперечно, хлопчина продасть Pivo.ru, і я думаю, що продасть саме якісь юридичній особі (як казав – якій сайт потрібен просто як додаток, а не самостійна інформаційна одиниця), можливо, навіть якомусь відомому пивному бренду.
Хоча – на цей рахунок я трошечки сумніваюся, тому що відомому пивному бренду краще зареєструвати ім’я у форматі [бренд].com/ru/ua тощо, ніж такий загальний, “універсальний”…

Ну що ж!
Успіхів хлопчині, і усім-усім-усім ГАРНОГО пива:)