Філософія блога

“Нарешті! - подумаєте ви, - нарешті, піде мова про щось позитивне:)”
І абсолютно не помилитеся! Тому що мова піде про приємне - принаймні, в тому числі… навіть якщо це “приємне” і розглядатиметься дещо опосередковано.

Усе з чогось починається..
Так і в цьому випадку - отримав сповіщення в ЖЖ:

Pivo.ru / Пиво.ру
from beer_com

Привет!

Тебя интересуют пивные сайты? Я хочу продать свой домен Pivo.ru

От саме так воно і виглядає:)
Пішов я на Pivo.ru, подивився що до чого - висновок однозначний: це елементарний кіберсквоттінґ, тому що хлопець придбав “гарячий” домен виключно для його перепродажу. І нічого безпосередньо про пиво за цією веб-адресою немає: тільки хроніки епопеї з її продажу - хлопець ретельно описує усі перипетії цього нелегкого процесу, ділиться враженнями про рекламних менеджерів різних пивних компаній, і навіть дякує за “листи та відгуки”:)

А лейтмотив усього цього дійства легко можна подивитися на малюнку ліворуч.

Про що, до речі, і поговорити хочу - тобто про “правильні імена”, доменні імена для сайтів.

Чи дійсно це так важливо? Кому це потрібно? Яка користь реальна, а не ілюзорна?

Ну що ж.. Давайте уявімо ситуацію: людина чи група людей хоче зробити якись гарний тематичний сайт. Раз вже пивна тематика - то хай про пиво. І незалежно від цієї людини чи групи - знаходиться інша, яка теж хоче зробити такий самий пивний сайт.

Перша викупає домен Pivo.ru і робить свій сайт за такою адресою, інша ініціативна одиниця - реєструє, наприклад, домен kbgidngnhkiobndl.com (тобто я тут для прикладу запропонував пустий набір літер).
І?
Хто як думає - кому більше шансів гарно “розкрутитися”?

Не знаю як кому, а мені здається, що якщо робити саме САЙТ а не щось корпоративне, тобто інформативний сайт, який зорієнтовано на відвідувачів, на оновлення, на спілкування і т.д. і т.п. - то оце саме доменне ім’я геть не грає такої аж важливої ролі як ми то звикли думати про це..

Тобто якщо видавати гарний контент, оптимізувати сайт і грамотно розкручувати - думаю, запросто “ніяке” доменне ім’я обійде “тематичне” на раз-два: що тицяти на лінка у видачі гугля-яндекса на одне, що на інше - абсолютно немає ніякої різниці.
Як і в техніці додавання сторінки до вибраного, чи додавання РСС-стрічки до рідера (хто вже яким користується).

Тобто кому РЕАЛЬНО може бути цінним факт володіння таким доменним ім’ям?
А тут, по-моєму, лише такі варіанти:

1. Це ось такий “спекулянт” (люблю це слово!) як ото хлопчина, що ніяк не продасть домена
2. Це перекупщик - який скупить в цього хлопця для подальшого перепродажу
3. Це кінцевий покупець - яким може виступити, думаю, виключно якась юридична особа, що має відношення до пива. Тобто якій потрібен не інформативний сайт, не формування свого корпоративного імені-бренда за допомогою сайту - а просто веб-додаток до УСІМ І ТАК ВІДОМОГО бренду. Або - розкрутка не настільки відомого бренду, але не за рахунок доменного імені як такого - а за рахунок мусолення САМОГО ФАКТУ ЙОГО КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Ще раз підіб’ю такий собі невеличкий підсумок: якщо хтось хоче зробити сайт про пиво, дійсно сайт, де буде дуже багато інформації, де буде нарощуватися аудиторія за рахунок контенту в першу чергу - то не настільки важливо придбати саме таке от доменне ім’я.
І навпаки - якщо без брендового підкріплення (тобто придбаває доменне ім’я хтось нікому не відомий) придбати такий домен, і потім над сайтом не працювати повноцінно - то сам по собі домен нікого не розкрутить: просто пошумлять-пошумлять спочатку, мовляв, ось такий-то і такий-то придбав такий гарний домен за стільки-то долярів - і на цьому все скінчиться.
Не затримуватимуться відвідувачі, і постійних читачів не буде - сайт просто буде занепадати і все.

Безперечно, хлопчина продасть Pivo.ru, і я думаю, що продасть саме якісь юридичній особі (як казав - якій сайт потрібен просто як додаток, а не самостійна інформаційна одиниця), можливо, навіть якомусь відомому пивному бренду.
Хоча - на цей рахунок я трошечки сумніваюся, тому що відомому пивному бренду краще зареєструвати ім’я у форматі [бренд].com/ru/ua тощо, ніж такий загальний, “універсальний”…

Ну що ж!
Успіхів хлопчині, і усім-усім-усім ГАРНОГО пива:)

Так.. Цього місяця щось доооовгенько виводилися кошти - а все через Елітлінк:)

Отже:

Ситуація, грубо кажучи, абсолютно на рівні попереднього місяця:

SAPE.RU + XAP.RU + Elitelink.ru = 109,13+207,50+65,00=381,63 ($) (порівняно з $367,76 минулого місяця)

Власне, замовники одного чорного діла в мережі ще мають розрахуватися за справи днів минулих, але то вже, по-перше, не блоґґєрська діяльність, а, по-друге, як то кажуть - не кажи “гоп”:))))

****

До речі - як то часто буває, знав, звісно (багато хто про це писав…), що у гугля є калькулятор.. Але якось знову синдром “так і тянєтся рука”(с) - працював безвідмовно.
А тут на днях шукаю я в тому ж гуглі “1+1″, маючи на увазі телеканал такий - бо по ньому в прямому ефірі розповідали про інцидент, що трапився на території мого мальовничого району на Буковині (тут в результаті операції “мотоцикліст”, що її проводили даїшники, три тих самих даїшники опинилися в лікарні з переламами, закритими черепно-мозковими травмами; ну і селяни одного цікавого населеного пункту також істотно поповнили список клієнтів травматології - але це вже коли підтягнувся беркут). Так-от, набираю я такий запит, а воно і видає:

1 + 1 = 2

Я, звісно, дуже зрадів з цього приводу і продовжив пошук в потрібному напрямку. Але ось тепер коли треба було елементарно підбити оці три доданки в суму замість звичного (точно тягнеться рука!) екселя (до якого таки ДУЖЕ звик, ще з часів розв’язування задач з методів оптимізації - особливо коли застосовувався метод Гоморрі для пошуку цілочисельних розв’язків: деколи в базову нерівність доводилося вводити по 14 додаткових змінних і, відповідно, по стільки ж додаткових нерівностей. Уявлємо на що ставала схожа таблиця коефіцієнтів нерівностей - і це при тому, що значення цих самих коефіцієнтів записувалися у вигляді простих дробів. Ну а потім інші розрахунки - а ще й на роботі постійно користувався, земля їй пухом…) - просто вставив вираз в рядок пошуку гугля і натис “шукати”.
Ну гугль і порахував:)ї

Загалом, коли потрібно порахувати щось простеньке - рекомендую:)

І - наочно переконався: знати про щось - це ще не означає конструктивно цим користуватися!

Навіть не знаю - мабуть, якщо взяти кожного блоґґєра за шкірку і витрясти з нього усі думки, що таким чи іншим чином були втрачені в процесі життєдіяльності і так і не знайшли свого відображення на шпальтах рідного блогу… мабуть, можна було би видавати щось співрозмірне з Малою Радянською Енциклопедією:)

Дійсно, дуже-дуже багато варіантів на кшталт “о! хороша думка, обов’язково треба собі десь запам’ятати, а як прийду додому/з’явиться час/доступ до інтернету/мине похмілля - то зразу написати в блозі. ідея - просто супер! таке точно не забудеш:)”.
Ще для певності повторити про себе кілька ключових слів (таких, аби наштовхували на зміст з перших “акордів”) - і все: успіх абияк забезпечено!

Правда, коли настає цей самий час писати в блог (чи реалізовувати якусь іншу свою геніальну ідею) - то в пам’яті залишається тільки інформація та сильні емоційні враження про те, що в ній, пам’яті, щось було, і було щось важливе та цікаве. Сидиш, думаєш, згадуєш, напружуєш нещасну голову - і нуль результату, все по-старому: інформація про те, що інформація була - є, а самої інформації - нема. І не пригадується хоч стріляйся.

Потім, правда, буває, що деколи воно таки вертається - якщо наштовхнутися на якись такий собі психологічний “якір”, що поєднано в пам’яті саме із тою ідеєю чи інформацією: може зазвучати пісня під яку прийшла в голову блага вість, може початися в телевізорі той самий рекламний ролик, може випадково “на автоматі” статися якись жест (мовляв, “так і тянєтся рука!” (с)), а може виступити в якості такого якора і запах смаженої картоплі чи солоних горішків під пиво - у підсвідомості свої шляхи..

А буває і так, що якось потім через якись час знову дійдеш до тієї ж ідеї - але почуття того, що щось безповоротно втрачено так і не полишає: тут вже не знаєш - це саме, чи не це саме, чи це саме - але йому чогось бракує..

ЯК БОРОТИСЯ???

Боюся, це не той випадок, коли вітер можна поставити собі на службу - би крутив, наприклад, ось такі ось охайненькі вітрячки:)

Найкраще, звісно, це ОДРАЗУ ідею втілювати в життя - тоді і враження найсвіжіші, і наміри більш чітко окреслені, і взагалі - все має притаманну лише “свіжим” думкам цілісність та довершеність; крім того - адекватним є і емоційне наповнення ідеї та наміру, а це (я переконаний!) найважливіша складова вдалої реалізації.
Бо буває, часто буває таке - от сам зміст прекрасно пам’ятаєш, а чому так, для чого  - просто настрій елементарно не “від того”: вже важко налаштуватися на той самий лад і зрозуміти в чому ж полягав задум. Суха інформація, на жаль, не може дати повну картину - відповідно, втілене будь-що на її основі і не буде мати гармонійності. Чогось просто бракуватиме…

НОТАТНИК:)

Нотатник - це добре: можна будь-де взяти і записати (таким чином відкладаючи на майбутнє) те, що спало на думку. Принаймні, потім не доведеться ламати голову над віднесеними вітром думками:)
Але тут постає дві проблеми:
1. Нотатник ЗАВЖДИ має бути десь при собі
2. Нотувати треба так, аби потім змогти відтворити відкладене якнайповніше

З першим, мабуть, простіше всього: майже в кожного зараз при собі є така зомбуюча адська машинка як мобілка - от в неї і можна занотовувати все, що завгодно. Особисто я записую це я смс-ку і зберігаю її - потім в “збережених” можна колупатися в пошуках натхнення, сенсу буття та зв’язку з Космосом досхочу:)

А ось друга проблема - не треба сміятися - дійсно цікава.. Справа в тому, що вже неодноразово траплялися випадки, коли в тих самих “збережених” відкриваю я таку “нагадувалку”, читаю набір слів, які самі по собі мають конкретно визначений зміст, але разом щось геть не бажають шикуватися в щось бодай трошечки впорядковане. Дивишся, дивишся, і думаєш - а що то воно означає, і що це я мав на увазі?
Ну ось такого роду думки вже однозначно що еміґрували на постійне місце проживання в уже згадану Країну віднесених вітром думок - десь кілька місяців періодично повертався до тих нагадувань з надією все ж розгадати страшенну таємницю, і врешті-решт повидаляв їх усі (про що тепер таки шкодую - бо міг би тут викласти і продемонструвати механізм еміґрації в дії).

Тож формулювати (хто таки візьметься наслідувати передовий досвід мобільного конспектування) потрібно все ж якось більш зрозуміло.. Воно-то так, коли пишеш, то здається що перше ключове слово - і все прекрасно згадається  саме по собі, але це ОМАНА! Далеко не завжди так відбувається:) тому краще писати зв’язно, і цих самих ключових слів чи фраз давати побільше - мобілка від цього в кишені важчою не стане.

До поточного посту, наприклад, вже не пам’ятаю коли (десь в Криму я був…) написав таку нагадувалку: “Втрачені думки, нотування в мобілі”.

А ще - знаю точно, що на цю ж тему писали хлопці-блоґґєри багато корисного, а знайти от не можу:(

Взагалі, я тут описав дві проблеми - але є й третя.. І полягає вона в тому, що ідея є, і ідея не забулася - але немає як її реалізувати.. Про це ще напишу на прикладі однієї такої власної..

Будьте при пам’яті!
І не забувайте телефонувати батькам (як казав колись поточний і майбутній мер столиці Черновецький)