Філософія блога

На даний момент якщо завітати на sape.ru, маємо щастя спостерігати наступну картину:

А якщо виділити текст, то можна побачити і невеличке звернення до доброзичливців:

Бачив колись таке.. На Яндексі по-моєму - там були розділи із сервісами на кшталт “тим-то”, “цим-то”, “іще комусь-там”, “вебмастєру” тощо. І під кожною назвою розділу - лінки на кілька корисних сервісів саме для цієї категорії щасливих користувачів.
А бул і розділ “КОНКУРЕНТАМ”, де була лише назва розділу і все: там аналогічно - можна було виділити текст і виходило “КОНКУРЕНТАМ ПРЄВЄД:)”

Тепер - не знаю: може, воно ще є десь, чи, може, конкурентів у Яндеска не залишилося…

На рахунок SAPE - конкуренція в цьому сегменті загострюється, однозначно: і, по-моєму, ринок стає явно перенасиченим таким видом послуг.

Загалом - це ще один зайвий маячок: ХЛОПЦІ, НА КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЛІНКІВ СКОРО МОЖНА СТАВИТИ ЗДОРОВЕННИЙ ЖИРНИЙ ХРЕСТ.
Майбутнього за цим нема - надто все стає попсово. Де більше учасників - то і на більшу кількість їх потрібно ділити загальний потенційний прибуток.
А потенціал в галузі не надто квапиться нарощуватися:)

Революції, звісно ж, не намічається - але зміни пройдуть, і я їх вже відчуваю якимось восьмим блоґґєрським чуттям:)
Думаю, ВЖЕ ТЕПЕР варто подумати про диверсифікацію…

Не так давно Анвар розпочав, а Hellveen запросив мене до участі у новому флешмобі: „5 тем доповідей, які ви хотіли б почути на Blogcamp CEE 2008”.

Ну а Ярослав, в свою чергу, мене запрошує:)

В першу чергу - обіцяю намагатися викладати суть більш стисло та зрозуміло, а не як завжди:)

Питання, взагалі, мені здається, набагато глибше, ніж може здатися на перший погляд. І не все тут так явно як можна подумати:)
По-перше, теми можуть бути такими, шо виставляються на загальне обговорення; а є і не менш цікаві - які, безперечно, хочеться обговорити з конкретними особистостями, в такому собі більш вузькому форматі.. І ще я б виділив третій контекст - теми, які, можливо, обговорити не вдасться ні так ні так, але які мене особисто цікавлять і стосуються блоговедення.
Тому я, мабуть, просто виділю п’ять основних моментів стосовно блоговедення та блогосфери, які мене найбільше цікавлять і які, можливо, можна буде на блогкемпі обговорити в будь-якому з доступних форматів.

1. ТОТАЛЬНА КОМЕРЦІАЛІЗАЦІЯ БЛОГОСФЕРИ: чи на її фоні залишиться місце для блоґґєрів-ентузіастів, що не акцентують увагу саме на конвертації блоґґєрської діяльності в грошові знаки?
Іншими словами - якшо я просто блоґґєр, тобто людина, шо має про шо написати в блог і хоче це робити; але я не є оптимізатор; я не є маркетолог; не є сєошнік; я не збираюся платити гроші за свою розкрутку чи витрачати особистий час на це; короче - якшо я просто хочу донести якісь свої думки до людей, шо цікавляться темою мого блогу, а не заробляти гроші чи шось з уже переліченого (я розумію, шо це такий собі “ідеальний” крайній випадок, але все ж) - то чи виживе мій блог? чи буде його хоч хтось читати?
Я маю на увазі - от я відкрив блог, і пишу, і контент гарний. Але хтось відкрив такий самий, контент слабенький - але лінки купив, гроші вклав, всюду як то кажуть “зашарив”, потім - завішав рекламу, і - відповідно, має і відвідувачів, і заробіток.

Тобто чи такою вже позитивною є ця тотальна комерціалізація і чи не таїть вона в собі певні небезпеки, чи не заганяє блогосферу і блоґґєрів в такі собі рамки, чи не нав’язує свої авторитети - і чи не слідуємо ми сліпо за запропонованими “зверху” стандартами?
Чи не уб’є це початкове творче начало, з якого зароджувалася блогосфера коли ніхто і не думав про монетизацію - чи не понищить така мутація та зміщення пріоритетів саму суть блоґґєрства?

2. ЯК БЛОГОСФЕРІ СТАТИ НЕЗАЛЕЖНОЮ? Наскільки це можливо, звісно. В першу чергу я тут маю на увазі незалежність від ГУГЛІВ-ЯНДЕКСІВ.
Ні-ні, я зовсім не кажу, шо гугл - нехороший, а яндекс - від лукавого. Зовсім ні. Але, вибачте, і той і інший зараз є головними в блогосфері.
Не блоґґєри, не контент, не відвідувачі - а гугли-яндекси.
Вони - видачу забезпечують в пошуку, вони - своїми ПР-ми ТІЦ-ми забезпечують заробітки, під них - заточують (оптимізують тобто) свої площадки, вони - можуть викинути блог який не сподобається з індексації, вони - …
та шо там казати - і так все зрозуміло. Але головне - це якось сприймається всіма як належне.. Тобто якшо прийде новий, наприклад, хтось і скаже “так! я буду вирішувати який блог гарний, а який ні. прошу свої комерційні пропозиції надсилати на такий-то рахунок в такому-то банку” - думаю, мало кому це сподобається.
А тут - маємо гугли-яндекси, і все нормально, ніхто не сперечається:)
Мовляв, якшо тебе панська кобила копнула - то і не шкода, їй можна.
ДОКОЛЄ???
Я абсолютно переконаний, шо цьому МОЖНА І ПОТРІБНО зарадити. І покласти край раз і назавжди. В тому числі і через той самий ЄДИНИЙ ЦЕНТР, де можна було б швидко знайти цікаву інформацію чи цілий блог і відслідковувати в подальшому через той самий РСС.
І де реально цікавий блог міг би мати нульові показники з точки зору пошуковиків (знову перебільшую, але раз таке діло..) - але разом з тим купу адекватної цільової аудиторії та підписників.

3. ЄДИНИЙ РЕКЛАМНИЙ ЦЕНТР. Знову центр:)
Тут я маю на увазі ось що: шо толку мусолити рекламні перспективи блогосфери і кожному самотужки намагатися десь перехопити якогось заробітку, якшо гуртом можна закОпати набагато більш вгодованого батька, ніж самотужки?
Організувати рекламну агенцію (чи просто спілку), якій делегувати повноваження стосовно реклами в блогах і яка б займалася цим питанням: пошуком (ЦЕНТРАЛІЗОВАНИМ) рекламодавців, просуванням самої ідеї, розміщенням реклами в самих блогах (які долучилися б до ініціативи). Існувала б за рахунок комісійних.
Тобто в мене є блог і я хочу заробити. Шо робити? Йти до того самого Єдиного Рекламного Центру:) сказати - так і так, маю кілька блогів, буде якась реклама - розраховуйте і на мене: чи то лінки, чи то банери, чи то ще шось.
Тобто кожен має займатися своєю справою, а не кидатися від одного-другого-третього до десятого і сто першого..

4. ПОДІЛ ПРАЦІ В БЛОГОСФЕРІ. Власне, це неминуче. Якшо блогосфера не зникне як явище, а буде розвиватися далі - то без поділу праці не обійтися.
Ану згадайте - двадцять років тому була лиш одна комп’ютерна грамота: програміст. А тепер? Сісадміни, самих програмістів різних напрямків, мабуть, є зо 20, і ще хто лиш не хочеш. І все це різні професії!
Якшо вже комерціалізація продовжуватиметься - то поділ праці неминучий: тобто я - пишу контент, хтось - займається розкруткою і так далі.
Бо одна людина в умовах зростання конкуренції в блогосфері самотужки просто не потягне це все. А бути талантом всюди одночасно і мати бажання це робити - таких знайдеться дуже небагато:)

5. БЛОГОВЕДЕННЯ - ЛИШ ЕТАП КАР’ЄРИ? Тобто про заробітки на блогах вже говорили неодноразово: навіть найбагатші блоґґєри заробляють відносно небагато. І їх також дуже небагато:) тобто шо получається - боговедення це такий собі ПІДРОБІТОК? Чи етап? Шо я от веду блог і маю кілька долярів з цього, але при цьому я хожу-вишукую де б то зайнятися чимось кращим і закинути цю неприбуткову справу?
Якщо так - то чи варто взагалі стільки галасу здіймати довкола цього всього?
Чи може це просто такий собі гурток, факультатив?
Тобто, як результат обговорення, - чи є це ПОВНОЦІННА ДІЯЛЬНІСТЬ, чи це всього лиш додаток до чогось і завжди таким буде?
І як підтема - ШО ДЛЯ ВАС ОСОБИСТО Є БЛОГ?

*********
*********

Звісно, це далеко не всі питання які хотілося б обговорити - і я дуже хочу застерегти шановних колег від таких собі штампів наперед заготовлених: думаю, в процесі обговорення завжди саме собою сформується-матеріалізується шось цікаве, шо потрібно обговорити - і, гадаю, варто до цього прислухатися;
не слідувати сліпо заготовленому плану дій - мені особисто набагато приємніше, коли несподівано виникає шось таке і обговорення втікає кудись геть далеко від намічених моментів;
принаймні для мене блоговедення - це момент свободи та необмеженості:) чого і вам бажаю!

Навмисне не буду перераховувати людей, думки яких хотів би побачити в їх блогах з цього приводу, бо хочеться шоб долучилося якнайбільше людей, і всі почувалися однаково запрошеними до обговорення.
Запрошую ВСІХ!!!:)

До речі, не забувайте помічати теґом idea-blogcampcee-2008 з цього приводу:)

О! Мало не забув - гадаю, роздуми свої викладати можна не лише людям, шо планують особисто бути присутніми на блогкемпі, а усім-усім-усім бажаючим, шо мають свою точку зору по темі)

Одразу попереджую: мова піде не про політику, принаймні в традиційному значенні цього слова. А на однойменне політичне утворення згодом, можливо, і подам до суду за займання такого справді корисного для громади поняття в своїх меркантильних дріб’язкових цілях.

Мова піде (мабуть, самі вже здогадалися:))) ), звичайно ж, про блоґґінґ та блогосферу. Так, скорше навіть про блогосферу в загальному; і розмова обіцяє бути вкрай серйозною)

А проблема, яку хотів висвітлити в цьому недільному пості, це гласність (гарне таке горбачовське слово, правда?). Які ніби і є, але є якось не так як хотілося аби було…

Почну здалеку. З такої собі передмови: тема ця, можна сказати, почала турбувати мене ще зпівроку тому, коли в процесі обміну лінками з одним дуже цікавим ресурсом з подивом дізнався, що дехто з подивом дізнається про існування україномовної блогосфери взагалі і про наявність україномовних блогів (хоч на якісь там стадії розвитку) зокрема.
В такі моменти думаєш: “як??? як можна не знати, що україномовна блогосфера існує, якщо навіть особисто я вже стільки-то років є власником такого блогу, і можу назвати в будь-який час дня і ночі (без жодних шпаргалок та заглядання до блоґролу!) ще як мінімум десять таких самих україномовних блоґґєрів!”.
Це ж як треба ігнорувати україномовний сегмент мережі та блогосферу аби цього не помічати!

Так, каюсь - була така думка спершу… але потім, на щастя, якось прояснилося усвідомлення того, що блогосфера не може називатися розвиненою, якщо аби бодай встановити її наявність потрібно день і ніч кльоцати мишкою в гарячкових пошуках. ТАК БУТИ НЕ МАЄ - от що я зрозумів.
Для того, аби дізнатися, що існує компартія України не потрібно бігати і розпитувати усіх зустрічних про це - всі і так знають, що вона існує.
А чим україномовна блогосфера гірша за компартію України????

Отже, перша проблема - існування україномовної блогосфери в цілому, і усвідомлення цього кожним громадянином України та українцем-емігрантом починаючи з тримісячного віку.

Друга проблема в тому, що україномовна блогосфера має дуже цікаву властивість… А полягає вона в тому, що я, наприклад, можу вже два роки бути активним її учасником і увесь цей час не дізнатися про існування спорідненого мені за контентом та ідеологією блогу. НОНСЕНС? Так, але має місце:( Кожній справі - окремий ноутбук!
Ярослав, 24 роки:)
Для російськомовної чи, тим паче, англомовної блогосфери це, звісно, є нормою - серед такої кількості блогів можна за все життя не натрапити на якись конкретний. Але в україномовній - … ?

Звісно, намагання зібрати всі блоги в одному місці були, і, якщо не помиляюся, неодноразово. Знову ж таки, можливо, вони були досить успішними - але якось такого чіткого усвідомлення в мене, наприклад, немає. Що от набираю таку-то доменну адресу, і можу бачити перелік УСІХ україномовних блогів (а якщо ще й з розподілом на рубрики - то взагалі…). І що цю доменну адресу знають УСІ україномовні блоґґєри, і що перше, з чого починається ознайомлення з україномовною блогосферою - це ця адреса.
І що кожен україномовний блоґґєр в першу чергу після запуску блогу додає його до Того Самого Списку, а вже потім до пошукових двигунців.

Саме це я і називаю Єдиним Центром Україномовної Блогосфери - в жодному разі НЕ АДМІНІСТРАТИВНИЙ центр, а центр суто інформативний. І в жодному разі НЕ КОМЕРЦІЙНИЙ. Неупереджений, без будь-яких преференцій та лобіювання-пєарення.
Оце, мабуть, і є найскліднішим - неупередженість, тобто… бо народ у нас звик до того, що якщо хтось має важелі впливу на будь-що, то з ним можна домовитись, “замутити” щось, “організувати”:)
І до того, що, наприклад, голова райдержадміністрації - це НЕ СЛУГА народу, не звичайнісінький КЛЕРК, а людина, яка має ВЛАДУ, ВПЛИВ, яка є володарем чогось.
Дійсно звично, і “нормально” - що будь-який публічний відкритий проект має і “темну” сторону, таку собі втаємничену частину. Так нас виховали.

Отже, що потрібно для створення такого Єдиного Центру? А зовсім небагато: “політична” як кажуть в телевізорі воля та єдність блоґґєрів в цьому питанні. Плюс - реалізатор (чи група виконавців), про якого (яких) ніхто в блогосфері не міг би сказати що “от раз він там щось робить - я не користуватимусь цим і нікому не раджу”. Останнє - подальша пітримка усіма блоґґєрами (інформацією та лінками).
В кінцевому підсумку можна було б отримати не лише каталог усіх україномовних блогів, не лише підбірки РСС-стрічок за тематикою, не лише миттєве інформування про запуск нових блогів - а й розгорнуту статистику україномовної блогосфери.

В іншому випадку реально потрібні дуже великі затрати часу та зусиль аби тримати руку на пульсі блогосфери і вчасно помічати нові цікаві блоги. Не знаю як хто, а я, наприклад, явно не встигаю..

Ну ось така-от блоґґєрська утопія в моєму виконанні:)