Сьогоднішня розмова із Jarofed-ом (НА ЖАЛЬ, віртуальна) наштовхнула мене на таку думку, що деякі аспекти блоґґінґа залишаються так би мовити… завуальованими в очах широкого загалу. І про деякі речі, як не дивно, потрібно розповісти окремо (хоча, здавалося б, хто про це не знає? Чи хто не може додуматися сам до таких речей?).
А ось для того, щоби додуматися - потрібно просто закцентувати увагу, чим я зараз і займуся. Тобто я тут не повчатиму (не дай Боже!), не наводитиму якусь досі неоприлюднювану інформацію: я просто закцентую увагу. І запрошу всіх бажаючих не отримувати інформацію чи якісь умовиводи - а просто звернути увагу на те, що і так всім відомо, і зкомбінувати ці речі між собою.
Просто момент заробітку грошей (слова “монетизація” вже трошки боюся, бо Станiслав, наприклад, вкладає в це слово дещо інший зміст, ніж я, - трошечки вужчий) на блогах зараз став дуже і дуже таким собі “спекулятивним” поняттям: “а чули, в штатах якись блоґґєр заробляє $10000 на місяць!” - “а такий-то - цілих $20000″, - “а отака-то фірма вислала в подарунок блоґґєрам по ноутбуку аби ті написали відзиви!” і так далі і тому подібне…
Просто питання “антикорпоратизації” зараз також якесь дуже хворобливе стало, і я не маю нічого проти цього процесу та цієї ідеології (сам зараз працюю виключно на себе), але якщо хочемо щось зробити - то давайте робити з розумом. Тобто не хочеш працювати “на дядю” - тоді давай думати як можна працювати виключно на себе, і при цьому мати достатньо коштів для нормального життя.
Бо якось трошки звикли хапатися за перше, що попадеться під руки, чи навіть просто “вестися” на стереотипні уявлення.
“От як класно! Я сижу дома, пишу в блог - і маю багато-багато грошей:)” - звісно, думка дуже і дуже спокуслива. І саме тому її потрібно боятися - бо там, де спокуса, там і САМООБМАН: ми всі хочемо видавати бажане за дійсне.
Ну, по-перше, давайте робити “поправки” на розміри заробітку “там” і “тут”: там загальний рівень зарплат набагато вищий від нашого, то чому ми думаємо, що це співвідношення не стосуватиметься і блогу?
От 10000 дол США - це багато чи мало? Ну, наприклад, в Сполучених Штатах офіцер поліції (на рівні нашого старлєя) отримує 8000 на місяць. А провідний блоґґєр (яких і по штатах ОДИНИЦІ, ТАМ ЖЕ НЕ ВСІ ЗАРОБЛЯЮТЬ ТАКІ ГРОШІ!) має 10000…
Так само і я можу сказати: середня заробітня плата по Чернівецькій області за минулий місяць - 1100 грн, а я на блогах заробив 1300…
І що тепер? Я - дуже успішний блоґґєр, багатий, і такий, що “ні в чому собі не відмовляє”? Катаюся на ламборджіні і маю за коханку Анжеліну Джолі? (Чи Наталю Вітренко?:))) ).
Ні, ні, і ще раз - НІ! Тобто “в еквіваленті” Українських реалій я вже вийшов на рівень провідних американських блоґґєрів!
Але задовільнить такий заробіток особисто Вас? Якщо так - будь ласка, створюйте блоги, підтримуйте протягом півроку-року, і тоді зароблятимете такі-от гроші. Згодні? Це - все, про що Ви мрієте в житті?
Боюся, бажаючих виявиться небагато:)
Тому що і з американських блоґґєрів ніхто не катається на ламборджіні, і ніхто з них не був помічений у аморальних зв’язках із голівудськими кіноактрисами.
Отже, що ми маємо? НАЙКРАЩІЙ блоґґєр заробляє трошечки більше, ніж, вибачте, звичайнісінький мєнт. Вартує воно того - тобто ставати най-найкращім блоґґєром?
Маю на увазі - у фінансовому плані?
А тепер давайте брати інші сфери діяльності: от, наприклад, ті ж вчителі в школі. Знаєте, вони в Штатах заробляють побільше, ніж блоґґєри. І робота, повірте мені, цікава і приємна. Крім того - якщо ти вчитель, то ніхто не заважає тобі вести ті ж блоги і заробляти на них додаткові грошенята.
Чи - давайте про банківських працівників. От найкращій блоґґєр - має кілька десятків тисяч зелених на місяць. А скільки має найкращій банкір? Сотні? Мільйони?
А до банку на роботу зараз, ще раз вибачте, беруть мало не після дев’ятого класу: у нас на Україні просто банківський бум якись. Якщо вмієш рахувати і працювати з калькулятором - то ти вже підходиш!
Тобто, кажу - так, гроші в блогосфері є. І в західній, і в російській, і в українській. АЛЕ В ЖОДНІЙ БЛОГОСФЕРІ НЕМАЄ БАГАТО грошей, це досить посередній заробіток!
НЕправильно думати: от я зараз працюю там-то і там-то, але робота мене “душить”, не дає самоствердитись, реалізуватись в професійному плані. От я заведу собі блог, буду його розкручувати, наберу багато РСС-підписників, писатиму всілякі пости, розвішаю рекламу в себе на блозі і коли дохід від реклами перевищить якусь певну межу - піду з роботи і займатимусть виключно блоґґінґом.
Так неправильно думати тому, що, по-перше, грошей від блоґґінґу ніколи не ставатиме на життя. По-друге, тому, що з такою установкою ніколи не будете постити “від душі”, це буде комерційний проект, і весь контент блогу вже підтасовуватиметься не під власну творчість, а під пошуковики, забаганки читачів тощо. Крім того, блоґґінґ - це вже стане ОБОВ’ЯЗКОМ: бо раз за рахунок цього живеш, значить, ти не маєш права НЕ писати. А раз ти зобов’язаний це робити, а не пишеш із власної доброї волі - то рано чи пізно воно виллється і в творчу кризу, і в момент, коли подумаєш: “от набридло…. але я МУШУ!”.
Чим тоді це відрізнятиметься від тієї роботи, яку покинули заради блоґґінґу?
ПРАВИЛЬНО думати: от я маю такі-то плани на життя, ось я спробую реалізувати себе на цій роботі, як не вийде - то на якісь іншій, або започаткую власну справу. Блог - мені це дуже цікаво, я вестиму його від душі і писатиму для себе і для людей. Якщо він ще й приноситиме якісь доходи - що ж, це чудово! І якщо блоґґінґ зможе мене підтримати в момент фінансової непевності, чи професійної невизначеності (в проміжках між різними видами діяльності, наприклад) - то це також чудово!
І якщо блог допоможе знайти мені ділових партнерів, допоможе реалізуватися професійно і як особистість - це також чудово! Тим більше, що блог - він ще й робить Вас публічною особою, робить вам Ім’я, Імідж. Запросто через блог можна зустріти майбутнього компаньйона та інвестувати на пару з ним якісь кошти в спільний проект, чи просто зацікавити когось як професіонал, як людина, що володіє тими чи іншими якостями.
“А що, якщо я нічого, крім блоґґінґу, не вмію робити?” - ну що ж.. По-перше - так не буває. А, по-друге, - є ж і суміжні професії! Можна податися в журналістику, копірайтинг тощо.
Тобто можна запустити один блог, другий, третій, десятий - але чи буде це професійним зростанням? Чи це є повноцінний розвиток особистості?
Чи це та доля, про яку можна мріяти: до кінця життя сидіти і писати в блог?
Назвіть мені хоч одного блоґґєра, який займається ВИКЛЮЧНО цим видом діяльності і є успішним. НАЗВІТЬ!
А якщо і знайдеться такий - придивіться: чи успішна він людина за Вашими мірками, чи достатньо він заробляє, чи подобається Вам його спосіб життя?
Плюс - чи варто здорові творчі прояви перетворювати на професійний обов’язок, що невідворотньо потім проявиться як робоча рутина в усій красі свого єства?
Тож якщо є чим поділитися з людьми, якщо є потреба висловити свою думку - то створюємо блог НЕГАЙНО.
Якщо ж є бажання заробити - знаєте… В іншому місці заробите набагато більше і набагато швидше…
Успіхів!
І хай прибудуть з Вами грошові знаки:) і здоровий ґлузд:)
Що тут сказати - мені у них подобається все: оформлення блогу, іконки, герої коміксів, їхні сюжети, “промальовка”, і навіть банер хосту ідеально вписується до дизайну! (це ми саме його маємо щастя бачити зліва)
