Філософія блога

… а на сто перший раз  - усе одно “вуаля” як вперше. І це, звісно (як назло :) ), як правило - стосується лиш чогось не надто бажаного.
Хороше людині якраз швидко “приїдається”, і вже другий день “хорошого життя” - мало не відстій, нудота, бридота, безвихідь, “ну скільки можна!” і все таке:)

Добрі люди про сервіс цікавий згадують (дійсно цікавий) - Wuala.

Короче кажучи, там де згадують - і прочитати про це діло можна, толку дублювати по сто разів. Певна річ, шо користуватися ним усе одно не збираюся ( :) ), зацікавила трошечки інша репліка цих же добрих людей (цитата мовою, шо єднає українські блоги):

Познакомился с проектом я только вчера, и, хотелось бы верить, что у проекта большое будущее!
ИМХО - это шаг вперёд после торрент-трекеров. …

… каже Пан Дмитро з Москви

От це ІМХО і зацікавило - навіть не зацікавило, а підкинуло з пам’яті очевидні та не надто складні роздуми про розвиток мережі та неминучу “онлайнсервісацію” усіх аспектів взаємовідносин з комплексу “людина-інформація”.

Воно якось дійсно надто очевидно - мабуть, того сюди пишу не надто часто: бо вже геть соромно писати і так усім відомі та зрозумілі речі - але тим не менш кілька власних (в жодному разі “власних” не означає “унікальних”, а означає просто “отриманих в результаті власних роздумів”, не знайдені в когось) акцентів:

1. Уся сучасна цивілізаційна модель диктує свої стандарти, серед яких трьома китами є
ДИНАМІЧНЕ ПРИСКОРЕННЯ (”динамічне” має означати не просто збільшення швидкості, себто постійне прискорення, а й постійне зростання самого прискорення - якшо хочете, експоненційне);
ГЛОБАЛІЗАЦІЯ;
КОНЦЕНТРАЦІЯ.
Отже, в плані “людина-інформація”:

2. Так, подібний сервіс - ще один невеличкий крок уперед. Уперед - до того неминучого часу, коли (це також буде не остаточний, а лише проміжний варіант, але остаточний мене трошки лякає тому не будемо про нього) не якись додатковий диск з’являтиметься в “моєму комп’ютері”, а коли усе наше “локальне добро” стане зовсім не локальним.
Іншими словами, користувач матиме перед собою лише пристрій вводу-виводу та комунікаційний канал; усе інше - операційна система, файлове сховище, система впорядкування, канали зв’язку - надаватиметься сервісом.
Ще іншими словами: людина купує кілька дєвайсів, проплачує комплекс послуг і отримує телебачення (краще сказати “телебачення” - навряд чи воно буде мати сучасні риси..), телефон, радіо, інтернет, файлові сховища, трафік, програмне забезпечення, ідентифікатор, набір платіжних засобів, ще купу різного, і - вітальні поштівки на різдво, паску, день народження та усі решта свята.

3. Динамічне прискорення при цьому наближається до максимального потенційного ресурса самих фізичних каналів зв’язку;
Глобалізація - влаштовує моцні салюти на честь своєї остаточної перемоги;
Концентрація - шо, в принципі, є найменш приємним аспектом (хоча й інші не надто привабливі), - полягає в тому, шо НЕМИНУЧЕ усю комунікацію контролюватиме хтось один.

4. Чого сказав шо “хоч сто разів те саме …”? - та навіть не тому, шо це все несе з собою явні проблемні моменти і небезпеки (”системні” так би мовити, породжені самою її життєдіяльністю); а тому шо історія людства - це, по суті, історія суцільних Мильних Бульбашок.
Які постійно лускають, усім стає дуже і дуже погано - але як лиш оговтаємось трошки так одразу беремося надмухувати наступну, іще більшу:)

Безпечність людства, по-моєму, досягає надто вже небачених досі рубежів: і так дуже і дуже невеличкий збіг обставин (ймовірність настання якого все зростає і зростає) може запросто вивести з ладу багато важливих систем - при цьому ми беремо і продовжуємо до того ж кошика вкладати усі яйця.

5. Взагалі, є певний набір ТЕҐІВ, КЛЮЧОВИХ СЛІВ - позитивність яких вже практично вшита в наш із вами біос. Мабуть, варто моніторити свої емоційні відгуки на різні меседжі - якшо на якісь із них вони автоматично позитивні й навіть не викликають здорового вимагання обґрунтованості, то варто до них придивитися і промити їм кісточки:)