Archive for the ‘огляд’ Category.

Вітання Piratpartiet (Піратська партія Швеції)!!!


_________________________________________________________

Піратська партія Швеції отримала один мандат в Європарламенті!

Дивимось на офіційному веб-сайті Європейського Парламенту результати по Швеції – як бачимо, там де PP – це позначка Piratpartiet: є і просто діаграма, і таблиця з кількістю місць в Європарламенті!

З приводу чого на офіційному сайті Піратської Партії організували окрему сторінку – з інформацією про вибори, відео та іншими матеріалами (І НАВІТЬ З ТЕМАТИЧНИМ ЧАТОМ).

http://thepiratebay.org/blog – Піратський Блог, правда, ще не встиг поділитися радощами:)

А вітання Піратській Партії можна відправити і через ТВІТТЕР: http://twitter.com/piratpartiet

**********************************

Дєла! The Pirate Bay – тепер не просто собі як вони кажуть “найбільший в світі BitTorrent трекер”, скандально відомий через судові процеси і навіть ув’язнення учасників;
тепер Піратська Затока має потужне лобі в Європарламенті!:)

Знаєте, це дійсно не жарти, і це дійсно знакова подія; бо замати настільки велику підтримку, щоб отримати (хоча б і один!) мандат в Європарламенті – це явно про щось говорить! Про загальні настрої суспільства, і про підтримку висловлюваних Піратами ідей!

І ще потрібно звернути увагу на те, що ця партія – не з “традиційних” партій до яких звикли виборці, і не з “політичних”, які мають потужні програми, що стосуються усіх сфер економічного й соціального життя; тому можна абсолютно упевнено говорити, що підтримує Піратські ідеї значно більша кількість виборців: просто більшість із них усе ж голосують за більш масштабні політичні проекти (які виступають не лише за один якись напрямок) – і це є абсолютно правильно і виправдано.
В той же час аж 7,1% виборців по Швеції проголосували безпосередньо за Піратську Партію!

ЩЕ РАЗ ВІТАННЯ ПІРАТСЬКІЙ ПАРТІЇ ШВЕЦІЇ ІЗ ТАКИМ СЕРЙОЗНИМ ДОСЯГНЕННЯМ НА ВИБОРАХ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ!

SearchWiki від Гугля: чому так довго? Чому так мало?

24 грудня 2006 року, кілька цитат з мого посту та з матеріалу на якому він базувався:

“…results given by basic and advanced search engines are nice and useful, but still made by machines, not humans…”

“КОРИСТУВАЧІ МАЮТЬ НАГОДУ САМІ ВПЛИВАТИ НА ПОШУКОВИЙ РЕЙТИНГ САЙТІВ!!! … кожен може взяти в результаті пошуку і пересунути сайт вище чи нижче залежно від його вподобань!”

“…як? та просто мишкою зловити і пересунути:) …”

“we believe that Web Searches are quite good, but not as smart as a human brain could do. As today we are forced to accept the order given by search engines and click the results as they are, unfortunately this does not mean the human searcher agrees with the returned results index. Moreover clicking a result does not mean the website contains the contents we were looking for.
Starting from these thoughts we have started to think about a new way to interact with web searches and a new project, codename Yoople!, has born with the aim to give a human touch to the typical user experience with search engine indexing.”

Так-так, це ще мій старезний пост на безліміті про Yoople!

Отже, SearchWiki від Гугля…
ЧОМУ ТАК ДОВГО??? – адже технології та ДІЮЧІ прототипи існують вже як мінімум три роки!!! (це я написав про той же Yoople! 24 грудня 2006 року, а скільки він уже до того фуричив? А за скільки до того існував просто як ідея і технологія?)

І – ЧОМУ ТАК МАЛО??? – адже вже тоді, в далекому 2006-му році думка сягнула набагато далі: зробити не просто такий собі “кастом сьорч”, а шоби зміни в результатах, скориговані користувачами, визначали ранжування видачі!
Тепер же усе якось дуже скромно: “Зверніть увагу, що зроблені вами зміни впливають тільки на ваші власні результати пошуку” (принаймні, офіційно…)…

Чесно кажучи, я як шукав шось в гуглі і вперше побачив, шо там можна ранжувати видачу – одразу зрадів: мовляв, от вона, нарешті, революція пошуку, от вона – ЯКІСНА зміна видачі!
Ага, розбігся:)

___________________________________

Ну ще кілька конкретних ремарок (перед тим як традиційно порину в не надто структуровані роздуми):

1. Це, безперечно, брехня. Про “тільки на ваші власні результати пошуку” – гугл не може бути аж настільки дурним би не використати таку файну можливість: бо якшо кілька мільйонів людей видалить на фіг зі свого пошуку якогось сайта, та ще й понаписують в коментах шо він явно гавняний – було би тупо на це не відреагувати і не викинути той ресурс з видачі.

2. Навіщо ж брехати? Тому що гугл став надто великим монстром, структурою, системою – яка тримається на численних важелях протидії, і яка (система) включає в себе в тому числі і чорних сєошніків, і продажні лінки і все решту; і йому ввижається надто небезпечним робити різкі рухи – коли система є дуже великою і дуже складною, то навіть найменший необачний порух – ніколи до кінця не прорахуєш шо він спричинить в подальшому.

3. Навіщо ж брехати-2 і Чому так довго-мало? Тому що гугл став надто великим монстром-2, структурою, системою – яка включає в себе до біса багато різних сервісів, фішок, напрямків розвитку; серед яких першопричинна власне функція безпосередньо пошуку відійшла вже й, мабуть, навіть не на другий план, а куди далі
Ні-ні, не кажу, шо пошук – другорядна функція гугля (хоча можна і посперечатися вже…), але кажу, шо в черзі на РОЗВИТОК І ОНОВЛЕННЯ – таки далеко не першочергова: пошук є? – є, до нього звикли? – звикли, працює? – вроді як працює; так нашо його кардинально змінювати?
В той час як багато іншого вимагає таки шустреньких заходів із вдосконалення та модернізації.

*************************************************

Ну а тепер традиційні вже “не надто структуровані роздуми”(с).

Пошук від гугля стає все галімішим і галімішим. Релевантність пошуку – гугл за нього вже, вочевидь, навіть і не намагається відповідати, особливо якшо пошуковий запит є потенційно “комерційним”.
Якісно змінити систему пошуку можна для того ж гугля швидко й відносно легко – не проблема.
Так в чому ж прікол? Чому це не робиться?

Та дуже просто: в дикі мережеві часи дійсно було таке шо “ніхто і нізвідки” може прийти, видати якесь нове ефективне рішення, надибати в сіліконовій долині інвестора і попустити будь-якого авторітєта (КОМУ ЯК НЕ ГУГЛЮ ПРО ЦЕ ДОБРЕ ЗНАТИ???);
так-от: молодий парубок прийшов, убив дракона – і сам ним став. Але став драконом уже розумнішим: таким, шо знає звідкіля приходять молоді парубки і як їх мочити заздалегідо до того як вони здатні будуть замочити тебе.

Тобто отримали СИСТЕМУ – велику і могутню, а ГОЛОВНЕ – ТАКУ, ШО ЗДАТНА ЕФЕКТИВНО ЗАХИЩАТИСЯ. Захищатися від усього надто корисного для кінцевого споживача (ну бо хто може прорватися на ринок із самих низів якшо не може запропонувати шось реально виграшне?) – і на це, думаю, іде стільки ресурсів, за які можна було б (при бажанні) вже ого-го як покращити життя усім нам (простим смертним).

“КОЛИ ЦЕ ВСТИГЛО СТАТИ РЕЛІГІЄЮ?” (з “піратів силіконової долини”) – а от встигло, і вже досить давно.
В розрізі чого

ГУГЛЬ ХОЧЕ, БИ МОЛИЛИСЯ НА НЬОГО, А НЕ НА ПІПЛ (який, як відомо, усе хаває).

На кого рівняється весь інтернет, під кого все заточується, на кого моляться (і як дехто стверджує – навіть дрочать)? – на того, хто дає видачу;
А якшо видачу буде формувати сам кінцевий споживач, тобто звичайнісінький користувач – так шо ж получається, шо веб-сторінки потрібно буде заточувати не під пошуковики, а під дійсно людей?
Богохульство якесь получається!

Насправді усе ще простіше: толковий алгоритм видачі можна було зробити ще багато років тому. А не зробили лише тому, шо, по-перше, мають можливість гасити усіх інших, хто таке зробить (тобто не боятися конкурентів); а по-друге – тому, шо це самим собі, коханим, не вигідно.

Ще один цікавий момент: аж ніяк не може залишитися непоміченим самими гугльовцями той факт, шо в результаті оцієї “божественності” та нерелевантності видачі з’являється все більше структур, яким гугл абсолютно до лямпочки.
Бо раз утворюється вакуум (хочу шось знайти – а гугл просто не здатний в цьому допомогти!) – хтось та мусить його заповнити. І ЦЕ РЕАЛЬНИЙ ПРОВТИК З БОКУ ГУГЛЯ.

ПРИКЛАД З ЖИТТЯ:
шукав нещодавно одну-єдину пісеньку. НЕ нову, а ще з 2006-го року. Задав пошуковий запит в гуглі – видало багато всього: і про виконавців, і видалені ще минулого року теми на форумах де хтось шукав ту ж саму композицію, і, як то водиться, ще купу сміття, яке взагалі не має жодного відношення до шуканого.
В результаті – витратив до фіга часу.
В результаті – не знайшов те, шо шукав.

А потім просто зайшов на вконтактє, в рядку пошуку задав той самий пошуковий запит і обрав параметри пошуку “за аудіозаписами” – один клік мишкою і видало БАГАТО результатів, і УСІ ВОНИ БУЛИ РЕЛЕВАНТНИМИ.
Жодного “лівака”, просто видало мені те, шо я хотів знайти.

Чи цікавить хлопців з вконтактє видача гугля?
Чи цікавить хлопців з торрентс.ру видача гугля?

Ну і наостанок: чи не з’являться невдовзі сервіси на кшталт
“за 10ВМЗ пересунемо твій сайт догори з двох тисяч аккаунтів гугля у видачі за конкретним пошуковим запитом” та
“шукаємо народ на вірусний маркєтінг: за стільки-то коментів до результатів видачі гугля за таким-то запитом 2ВМЗ”?

ПС
Був у від’їзді, приїхав – побачив оцю нову фішку в гуглі. СПЕЦІЯЛЬНО не читав по блогосфері жодних думок стосовно цього – тож якшо десь хтось подібне шось казав, то я такого не бачив (але радий буду побачити); якшо ж навпаки – хтось десь це все вже обґрунтовано спростував, то також не бачив але так само радий буду побачити:)

Не сотворіть собі кумирів і пам’ятайте, шо скоро літо;)

А, так, мало не забув – треба ж лінка на Ярослава поставити:)

Фінансова система блогосфери (ФСБ)

За підтримки:
На виставку завжди цікаво сходити, особливо якщо це выставка Сокольники. А де зупинитися? Квартира в Сокольниках – якраз те, що треба.
Спробуємо разом в цьому невеличкому (ну чи як получиться…) пості трошечки узагальнити та системазувати відомості стосовно фінансової системи блогосфери: тобто хто є суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, які фонди фінансових ресурсів формуються в блогосфері; які основні джерела надходження коштів до цих фондів та основні напрямки здійснення видатків з них.

Отже, суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, як вже зазначалося, є:

1. ОСНОВНІ:

- крупні сервіси – ЖЖ. блогспот, вордпрес.ком, я.ру, блогс.мейл.ру тощо;
- посередники – гугл (в частині гугл адсенс та адвордс), яндекс (зі своїми аналогами), сапе.ру, ксап.ру, блогун.ру, майнлінк.ру і ще багато-багато інших (в тому числі і спеціалізовані рекламні агентства, що працюють, зокрема, і з блогами);
- блоґєри – люди, що безпосередньо ведуть блоги, як індивідуальні, так і колективні; як “литдиброві”, так і спеціалізовані тощо

2. ДОПОМІЖНІ, тобто такі, що забезпечують функціонування фінансової (деякі – і не лиш фінансової, а й усіх інших) системи блогосфери:

- платіжні системи та електронні грошові системи з усіма комунікаціями та точками виходу коштів “з астралу” в “реал” (задіяні також, частково, і банківські системи різних країн) – вебмані, яндекс-гроші, є-голд, поштова служба шо чеки від гугля надсилає тощо;
- технічне забезпечення: хостери, реєстратори доменів, розробники двигунців, провайдери, прокладачі комунікацій, ракетоносії шо підвозять супутники зв’язку на орбіту тощо.

Треба чітко усвідомлювати, що кожен суб’єкт в частині здійснення своєї господарської діяльності в блогосфері формує свій власний грошовий фонд, який потім розподіляє, перерозподіляє або просто витрачає на власні потреби:

1. КРУПНІ СЕРВІСИ первинне формування грошових фондів здійснюють за рахунок залучення інвестицій: незалежно від того чи сам засновник сервісу вкладає ці кошти, чи біжить до силіконової долини (чи до якогось українського олігарха?) просити коштів на “прибуткове” починання – це все одно інвестиція ЗЗОВНІ по відношенню до фінансової системи блогосфери (ФСБ).
Це може бути вкладення однієї особи (юридичної чи фізичної), чи різних осіб будь-якої форми власності та юридичного статусу.
Далі крупний сервіс здійснює первинні витрати: на технічне забезпечення своєї ідеї, на піар нового суб’єкта ФСБ, на тестування, впровадження тощо.
Потім, як і будь-який інвестиційний проект, (якшо він не провалиться одразу – тоді інвесторам скажуть “вибачте будь ласка, ми більше так не будемо”) починання отримує стабільний розвиток – починають надходити перші грошові надходження, які одразу ж разом із коштами з початкового грошового фонду вкладаються в подальший розвиток.
Через якись час настає (чи розрахунковий, чи “несподіваний”) момент окупності – і починається робота на прибуток: частина доходів вкладається в подальший розвиток, забезпечення усіх витрат тощо; решта – або дружно розподіляється між учасниками, або вкладається в якись інший проект (який потім може навіть поєднатися з існуючим).
Загалом – увесь цей процес дуже індивідуальний, і розподіл коштів між “розвитком-споживанням”, між “вкласти в справу – купити собі нового гелікоптери” дуже залежить від усього (від численних факторів тобто).
Які ж подальші надходження до грошових фондів крупних сервісів? – звісно ж, в першу чергу, – РЕКЛАМА. Тобто кошти рекламодавців.
Далі – можлива плата за преміум акаунти чи додаткові якісь послуги.
Ну і решта надходжень – це можуть бути добровільні безповоротні внески, це може бути торгівля особистими відомостями користувачів, це може бути торгівля узагальненими статистичними даними та апробація на користувачах сервісу різних інформаційних “пушок” та “качок”, а чи й взагалі соціологічні та соціальні експерименти.
Крім того – крупний сервіс це вже само по собі важіль впливу (МЕДІА РЕСУРС), що так чи інакше може формувати громадську думку в значній мірі та мати ще багато корисних застосувань.

2. ПОСЕРЕДНИКИ ФСБ в “чистому” вигляді просто зводять між собою покупців і продавців: реклами, контенту, ідей, персоналу, ЗАСОБІВ МАСОВОГО ВПЛИВУ тощо.
Аналогічно: первинне вкладення коштів “ззовні”, їх витрачання на технічну реалізацію, на зарплату персоналу, на рекламу-розкрутку тощо.
Так само аналогічно – початок активної роботи та одержання доходів; розподіл та перерозподіл яких також може дуже і дуже варіюватися: від “усе вкладаємо в експансію на ринку” і до “виводимо все з ФСБ бо тут скоро буде зась”, при цьому в наявності постійні видатки – та ж зарплата, сервери, реклама, офіс (якщо є) – ну і похідні: комунальні послуги, розрахунки з бюджетом тощо.
І якщо у випадку з крупними сервісами можна було казати про олігополістичний ринок, то тут вже, скорше, ринок монополістичної конкуренції.

3. Блоґєри: якщо блоґєр є користувачем одного з блогосервісів – то, фактично, потреби у вкладенні (а перед тим накопиченні) первинного капіталу немає. Хоча – як такі можна вважати той самий доступ в інтернет (що не є, на жаль, безкоштовним), витрати на комп’ютерну техніку тощо. Хоча – такого роду витрати є, як правило, не такими, що здійснюються виключно для потреби блоговедення: в основному інтернет і так “вже був”, і набір відповідного устаткування також.
Якщо ж це “стенд-елоун” – то це первинні витрати на хост, домен, розкрутку тощо.

В подальшому доходи блоґєра залежать від його філософії входження до ФСБ та функціонування на її теренах в якості суб’єкта ФСБ:

1) специфіка блоговедення може бути такою, що в активі блоґєра є лише певна кількість трафіку (тобто відвідувачів) – чи “загальних”, чи “цільових”; та певні показники ПР та ІЦ.
І блоґєр може розміщувати в себе рекламу (чи “загальну”, чи “цільову”, тематичну) – яка і буде основним джерелом його фінансових доходів в структурі ФСБ; тут прошу відмітити, що партнерські програми – також є нічим іншим як рекламою якогось чи то сервіса, чи посередника, яким користується сам блоґєр – в окрему статтю надходжень немає сенсу виокремлювати.

2) філософія блоговедення є такою, що можна виразити наступною мантрою:
“я успішний! я мегабагатий, я знаю президентів усіх розвинених країн, зі мною радо злягаються усі сексапільні топ-моделі, телезірки; і, головне, – це зовсім НЕСКЛАДНО! а хочеш, я і тебе навчу?”
і такий “мотиваційний” блоґєр мотивує собі постійний сталий немаленький трафік, а то й умудряється продавати різного роду бізнес-курси та проводити тренінги-семінари на тему на кшталт “як за тиждень заробити мільярд”.
може, навіть, і книжки писати – на аналогічну, звісно ж, тематику:)
Тут парадокс! Як правило, ніхто з відвідувачів блогу нічого реально від нього не отримує, але має таке відчуття, ніби то таки “корисно, гарно тонізує та приваблює удачу” чи ще шось в цьому роді. Або щось на кшталт “я майже зрозумів секрет успіху цієї людини, я читатиму усі його пости і рано чи пізно збагну оцю Велику Істину!”.

3) філософія “умільця-трудяги”: людина пише про те, в чому розбирається – наприклад, як вона розробляла той чи інший дизайн, чи як відтюнингувати москвіча чотириста-восьмого “під кабріолєт”, чи будь-що інше.
Ключовий момент, меседжь до відвідувача такий: “я є фахівцем в цій галузі – тож якщо тобі потрібно щось буде з цієї опери, то ти знаєш куди звертатися”.
Плюс – формування іміджу “експерта”, отримання певного рівня довіри, і той же піар, врешті-решт.

4) хочеться окремо виділити таку філософію блогєрства як МИСТЕЦЬКУ: є багато фотоблогів талановитих людей, чи народних умільців, чи поетів тощо. Це блог який приємно відвідувати (відвідувачі=трафік=конвертація його в гроші), це є паблісіті, поширення своєї мистецької фабули; це є яке-не-яке визнання.

І тепер головне: усі ці чотири моменти у фінансовому розрізі та розрізі трафіку дуже прекрасно поєднуються між собою, в БУДЬ-ЯКИХ КОМБІНАЦІЯХ:)
Так, мотиваційний блог має і відвідувачів – відповідно, реклама (крім торгівлі курсами, уроками, книгами тощо); плюс – такий блоґєр може одержувати певні замовлення (тобто виступити в ролі “умільця-трудяги”); ну і (це вже стовідсотково) – однозначно, що часто-густо подача матеріалу в такому блозі, оформлення, побудова звернення до читачів є прикладом справжнісінького мистецтва, яке, навіть якщо і чітко усвідомлюєш, що нічого корисного більше не принесе, завжди приємно поспостерігати (в обмежених, звісно, дозах..) та отримувати чисто естетичне задоволення.

Які ж витрати блоґєра? (тобто не загальні витрати – а саме з коштів, зароблених в межах ФСБ) – а це той же домен, хост, це, можливо, придбання теми оформлення; це придбання рекламних лінків на себе у колєґ-блоґєрів; це, можливо, оплата акаунтів на таких сервісах як репідшейр, шейр.ін.юей тощо.
Крім того – якщо залишається нерозподілений прибуток, то його можна спрямувати на задоволення власних потреб (що не стосуються блоговедення). Оце і буде вихідним грошовим потоком з ФСБ на рівні окремовзятого блоґєра.

ДОПОМІЖНІ суб’єкти ФСБ, практично, нічим у фінансовому плані не відрізняються від інших суб’єктів: також первинне накопичення капіталу, також впровадження-піар, також здійснення діяльності.
Дохід – отримання комісійних, плата за надані послуги (відпущені товари), та сама реклама (так-так, ті ж вебмані деколи ненав’язливо просувають щось..).
Витрати – на поточне забезпечення своєї діяльності, на капітальні вкладення, нерозподілений прибуток (що залишається після здійснення усіх витрат).

І ще один ключовий момент – не лише в середині підгрупи “блоґєри” в складі ОСНОВНИХ суб’єктів ФСБ практично майже завжди нічого “в чистому вигляді” не спостерігається, натомість в наявності тотальні мікси філософій, видів заробітку тощо;
а й взагалі можливі будь-які комбінації в плані поєднання ролей різних СУБ’ЄКТІВ ФСБ: так, гугл-яндекс одночасно виступає й посередником, і інвестором, і крупним сервісом, і системою ранжування блогів; і ще й мають власні блоги – тобто долучаються до безпосередньо і блоговедення; крім того ті ж “яндекс-гроші” кажуть, шо суб’єкт ФСБ запросто може поєднувати в собі функції як основного, так і допоміжного плану в розрізі ФСБ. А то й взагалі УСІ ОДНОЧАСНО.

*******************
Кілька узагальнених ремарок стосовно впливовості ФСБ як частини світової фінансової системи: знаєте, на моє переконання, це є також зовсім невеличка частинка; можна навіть, мабуть, сказати – крапля в морі.
Тобто навіть на великому рівні – найбагатші суб’єкти ФСБ все одно є біднішими (і набагато біднішими) від найбагатших суб’єктів іншого роду фінансових відносин та інших галузей.
Іншими словами – В БЛОГОСФЕРІ ВІДНОСНО ІНШИХ ЕКОНОМІЧНИХ УТВОРЕНЬ ГРОШЕЙ ТАКИ НЕМА.
Тобто – я розумію, що грошей власникам ЖЖ та Яндекса вистачає; але в масштабі та у відносному порівнянні – … ці суб’єкти виграють лише за рахунок ДУЖЕ НЕРІВНОМІРНОГО розподілу коштів в середині ФСБ та їх значної концентрації в одних руках.
Так, блогосфера як така має значний “опосередкований” вплив на багато інших ринків та різні фінансові відносини; але сама по собі скільки вона “коштує”?
Чи можна її “вартість” порівняти з вартістю машинобудування? Добування окремих природніх ресурсів? Розробкою новітніх технологій? Харчовою сферою, сільськогосподарською, із ринком нерухомості, із енергозабезпеченням?

Тобто “в масштабі” суб’єкти ФСБ мають грошей в середньому набагато менше, ніж суб’єкти інших фінансових відносин.
А із суб’єктів ФСБ, в свою чергу, найменше грошей мають БЛОҐЄРИ:)

Паралельно робимо іще один логічний висновок:
блоґєри займаються блоговеденням НЕ З МЕТОЮ ЗАРОБИТИ, а переслідуючи зовсім інші цілі (та, сподіваюсь, досягаючи їх;) ).

________________________________________

Що ж – бажаю усім блоґєрам досягати своїх блоґєрських цілей, і, головне, – не “вестися” на численні стереотипи, завжди бачити реальний стан справ.