Філософія блогу

На даний момент якщо завітати на sape.ru, маємо щастя спостерігати наступну картину:

А якщо виділити текст, то можна побачити і невеличке звернення до доброзичливців:

Бачив колись таке.. На Яндексі по-моєму – там були розділи із сервісами на кшталт “тим-то”, “цим-то”, “іще комусь-там”, “вебмастєру” тощо. І під кожною назвою розділу – лінки на кілька корисних сервісів саме для цієї категорії щасливих користувачів.
А бул і розділ “КОНКУРЕНТАМ”, де була лише назва розділу і все: там аналогічно – можна було виділити текст і виходило “КОНКУРЕНТАМ ПРЄВЄД:)”

Тепер – не знаю: може, воно ще є десь, чи, може, конкурентів у Яндеска не залишилося…

На рахунок SAPE – конкуренція в цьому сегменті загострюється, однозначно: і, по-моєму, ринок стає явно перенасиченим таким видом послуг.

Загалом – це ще один зайвий маячок: ХЛОПЦІ, НА КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ ЛІНКІВ СКОРО МОЖНА СТАВИТИ ЗДОРОВЕННИЙ ЖИРНИЙ ХРЕСТ.
Майбутнього за цим нема – надто все стає попсово. Де більше учасників – то і на більшу кількість їх потрібно ділити загальний потенційний прибуток.
А потенціал в галузі не надто квапиться нарощуватися:)

Революції, звісно ж, не намічається – але зміни пройдуть, і я їх вже відчуваю якимось восьмим блоґґєрським чуттям:)
Думаю, ВЖЕ ТЕПЕР варто подумати про диверсифікацію…

Є такі, що працюють на WordPress і не знають Макса?
Якщо є, то я дійсно дуже і дуже сильно здивований: особисто я в процесі освоєння вордпресу немало часу просидів на його Макссайті в пошуках відповідей на запитання, які виникали як грім серед ясного неба, та ще й плодилися в геометричній прогресії..
Він у своїх розсилках і писав докладні інструкції по створенню власних плагінів, і по створенню тем оформлення, і чого він лиш не висвітлив за стільки часу опрацювання вордпресу!

Те саме стосується і форума, на якому задавав купу запитань і де по мірі можливості допомагали.

Взагалі, Макс – один з небагатьох на пострадянському просторі, що стільки сил поклав на вивчення та адаптацію, вдосконалення вордпресу: знаю точно, що добра половина блогів рунету сидить не на офіційних вордпресівських релізах, а на “макссайтівській” зборці.
Яка по часу відстає від офіційного релізу може на кілька якихось днів, і вже повністю перекладена російською.

А історія з MaxSite CMS, гадаю, почалася з отого Передноворічного посту, цитую:

…Я много трачу времени на его [вордпресу - прим.ред.] изучение и точно знаю, что в текущем виде он серьезно «болен». Мне он напоминает эдакий огромный паровоз, который разукрасили цветными шариками и покрасили в нежно-голубой цвет. Но как ни крути, а работает он на угле, внутри все в копоти и свернуть уже никуда нельзя.

Я все больше задумываюсь и не понимаю, почему проблемы с кодировкой перенесены на версию 2.5? А трекбаки? А что сложного было добавить одну строчку для кодировки базы данных? Но зато когда реализуются многомесячные исправления, то все словно дети малые радуются, что вышла новая версия. Сейчас 2.3 – это какой-то монстр по прожорливости. Это что-то нереальное, особенно с учетом того, что за последние пару лет появились великолепные наработки по php-фраймворкам и ничто не мешало бы переделать WordPress ориентируясь на них. Нет, все так же с упорством продолжают перекрашивать фасад…

Ось, власне, і все….
Першого червня поточного року було офіційно представлено Першу публічну версію MaxSite CMS, тобто розробленого особисто Максом блогового двигунця.

Офіційний сайт двигунця, до речі, з самого початку працював на MaxSite CMS:)

Кого цікавить тема – заходимо туди, дивимось, читаємо, задаємо питання Автору двигунця, коментуємо тощо.

Зі свого боку можу сказати лиш наступне: Макс таки знаний авторитет в цій галузі, цілком можливо, що доведений до розуму його двигунець піде “в народ” і отримає визнання блоґґєрської громади.

Зі свого боку можу зробити лиш наступне: як відомо, краще раз “помацати”, ніж сто разів побачити. Виходячи з цього, я:

1.Поставив собі на хост MaxSite CMS – www.fab.org.ua (кажу зразу – нічого символічного в назві немає: це просто один із давно зареєстрованих на мене доменів, що сидів без діла)
2. Додав користувача з адмінськими правами, і тепер кожен може зайти З ПОВНИМ АДМІНДОСТУПОМ І ПОДИВИТИСЯ ДВИГУНЕЦЬ В ДІЇ:

логін: 380971958410
пароль: testdrive

У зв’язку з чим прохання нічого нечемного там не робити: тобто можна додати пост, спробувати різні віджети і все таке – але не бажано міняти пароль чи робити ще щось в такому роді. Давайте поважати одне одного і дамо можливість ознайомитися з двигунцем кожному особисто:)

Дуже радий буду почути думку громади з приводу двигунця – як його функціоналу, так і перспективності взяття на озброєння блоґґєрами.

“Нарешті! – подумаєте ви, – нарешті, піде мова про щось позитивне:)”
І абсолютно не помилитеся! Тому що мова піде про приємне – принаймні, в тому числі… навіть якщо це “приємне” і розглядатиметься дещо опосередковано.

Усе з чогось починається..
Так і в цьому випадку – отримав сповіщення в ЖЖ:

Pivo.ru / Пиво.ру
from beer_com

Привет!

Тебя интересуют пивные сайты? Я хочу продать свой домен Pivo.ru

От саме так воно і виглядає:)
Пішов я на Pivo.ru, подивився що до чого – висновок однозначний: це елементарний кіберсквоттінґ, тому що хлопець придбав “гарячий” домен виключно для його перепродажу. І нічого безпосередньо про пиво за цією веб-адресою немає: тільки хроніки епопеї з її продажу – хлопець ретельно описує усі перипетії цього нелегкого процесу, ділиться враженнями про рекламних менеджерів різних пивних компаній, і навіть дякує за “листи та відгуки”:)

А лейтмотив усього цього дійства легко можна подивитися на малюнку ліворуч.

Про що, до речі, і поговорити хочу – тобто про “правильні імена”, доменні імена для сайтів.

Чи дійсно це так важливо? Кому це потрібно? Яка користь реальна, а не ілюзорна?

Ну що ж.. Давайте уявімо ситуацію: людина чи група людей хоче зробити якись гарний тематичний сайт. Раз вже пивна тематика – то хай про пиво. І незалежно від цієї людини чи групи – знаходиться інша, яка теж хоче зробити такий самий пивний сайт.

Перша викупає домен Pivo.ru і робить свій сайт за такою адресою, інша ініціативна одиниця – реєструє, наприклад, домен kbgidngnhkiobndl.com (тобто я тут для прикладу запропонував пустий набір літер).
І?
Хто як думає – кому більше шансів гарно “розкрутитися”?

Не знаю як кому, а мені здається, що якщо робити саме САЙТ а не щось корпоративне, тобто інформативний сайт, який зорієнтовано на відвідувачів, на оновлення, на спілкування і т.д. і т.п. – то оце саме доменне ім’я геть не грає такої аж важливої ролі як ми то звикли думати про це..

Тобто якщо видавати гарний контент, оптимізувати сайт і грамотно розкручувати – думаю, запросто “ніяке” доменне ім’я обійде “тематичне” на раз-два: що тицяти на лінка у видачі гугля-яндекса на одне, що на інше – абсолютно немає ніякої різниці.
Як і в техніці додавання сторінки до вибраного, чи додавання РСС-стрічки до рідера (хто вже яким користується).

Тобто кому РЕАЛЬНО може бути цінним факт володіння таким доменним ім’ям?
А тут, по-моєму, лише такі варіанти:

1. Це ось такий “спекулянт” (люблю це слово!) як ото хлопчина, що ніяк не продасть домена
2. Це перекупщик – який скупить в цього хлопця для подальшого перепродажу
3. Це кінцевий покупець – яким може виступити, думаю, виключно якась юридична особа, що має відношення до пива. Тобто якій потрібен не інформативний сайт, не формування свого корпоративного імені-бренда за допомогою сайту – а просто веб-додаток до УСІМ І ТАК ВІДОМОГО бренду. Або – розкрутка не настільки відомого бренду, але не за рахунок доменного імені як такого – а за рахунок мусолення САМОГО ФАКТУ ЙОГО КУПІВЛІ-ПРОДАЖУ.

Ще раз підіб’ю такий собі невеличкий підсумок: якщо хтось хоче зробити сайт про пиво, дійсно сайт, де буде дуже багато інформації, де буде нарощуватися аудиторія за рахунок контенту в першу чергу – то не настільки важливо придбати саме таке от доменне ім’я.
І навпаки – якщо без брендового підкріплення (тобто придбаває доменне ім’я хтось нікому не відомий) придбати такий домен, і потім над сайтом не працювати повноцінно – то сам по собі домен нікого не розкрутить: просто пошумлять-пошумлять спочатку, мовляв, ось такий-то і такий-то придбав такий гарний домен за стільки-то долярів – і на цьому все скінчиться.
Не затримуватимуться відвідувачі, і постійних читачів не буде – сайт просто буде занепадати і все.

Безперечно, хлопчина продасть Pivo.ru, і я думаю, що продасть саме якісь юридичній особі (як казав – якій сайт потрібен просто як додаток, а не самостійна інформаційна одиниця), можливо, навіть якомусь відомому пивному бренду.
Хоча – на цей рахунок я трошечки сумніваюся, тому що відомому пивному бренду краще зареєструвати ім’я у форматі [бренд].com/ru/ua тощо, ніж такий загальний, “універсальний”…

Ну що ж!
Успіхів хлопчині, і усім-усім-усім ГАРНОГО пива:)