Archive for the ‘blogging’ Category.

Фінансова система блогосфери (ФСБ)

За підтримки:
На виставку завжди цікаво сходити, особливо якщо це выставка Сокольники. А де зупинитися? Квартира в Сокольниках – якраз те, що треба.
Спробуємо разом в цьому невеличкому (ну чи як получиться…) пості трошечки узагальнити та системазувати відомості стосовно фінансової системи блогосфери: тобто хто є суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, які фонди фінансових ресурсів формуються в блогосфері; які основні джерела надходження коштів до цих фондів та основні напрямки здійснення видатків з них.

Отже, суб’єктами фінансових відносин в блогосфері, як вже зазначалося, є:

1. ОСНОВНІ:

- крупні сервіси – ЖЖ. блогспот, вордпрес.ком, я.ру, блогс.мейл.ру тощо;
- посередники – гугл (в частині гугл адсенс та адвордс), яндекс (зі своїми аналогами), сапе.ру, ксап.ру, блогун.ру, майнлінк.ру і ще багато-багато інших (в тому числі і спеціалізовані рекламні агентства, що працюють, зокрема, і з блогами);
- блоґєри – люди, що безпосередньо ведуть блоги, як індивідуальні, так і колективні; як “литдиброві”, так і спеціалізовані тощо

2. ДОПОМІЖНІ, тобто такі, що забезпечують функціонування фінансової (деякі – і не лиш фінансової, а й усіх інших) системи блогосфери:

- платіжні системи та електронні грошові системи з усіма комунікаціями та точками виходу коштів “з астралу” в “реал” (задіяні також, частково, і банківські системи різних країн) – вебмані, яндекс-гроші, є-голд, поштова служба шо чеки від гугля надсилає тощо;
- технічне забезпечення: хостери, реєстратори доменів, розробники двигунців, провайдери, прокладачі комунікацій, ракетоносії шо підвозять супутники зв’язку на орбіту тощо.

Треба чітко усвідомлювати, що кожен суб’єкт в частині здійснення своєї господарської діяльності в блогосфері формує свій власний грошовий фонд, який потім розподіляє, перерозподіляє або просто витрачає на власні потреби:

1. КРУПНІ СЕРВІСИ первинне формування грошових фондів здійснюють за рахунок залучення інвестицій: незалежно від того чи сам засновник сервісу вкладає ці кошти, чи біжить до силіконової долини (чи до якогось українського олігарха?) просити коштів на “прибуткове” починання – це все одно інвестиція ЗЗОВНІ по відношенню до фінансової системи блогосфери (ФСБ).
Це може бути вкладення однієї особи (юридичної чи фізичної), чи різних осіб будь-якої форми власності та юридичного статусу.
Далі крупний сервіс здійснює первинні витрати: на технічне забезпечення своєї ідеї, на піар нового суб’єкта ФСБ, на тестування, впровадження тощо.
Потім, як і будь-який інвестиційний проект, (якшо він не провалиться одразу – тоді інвесторам скажуть “вибачте будь ласка, ми більше так не будемо”) починання отримує стабільний розвиток – починають надходити перші грошові надходження, які одразу ж разом із коштами з початкового грошового фонду вкладаються в подальший розвиток.
Через якись час настає (чи розрахунковий, чи “несподіваний”) момент окупності – і починається робота на прибуток: частина доходів вкладається в подальший розвиток, забезпечення усіх витрат тощо; решта – або дружно розподіляється між учасниками, або вкладається в якись інший проект (який потім може навіть поєднатися з існуючим).
Загалом – увесь цей процес дуже індивідуальний, і розподіл коштів між “розвитком-споживанням”, між “вкласти в справу – купити собі нового гелікоптери” дуже залежить від усього (від численних факторів тобто).
Які ж подальші надходження до грошових фондів крупних сервісів? – звісно ж, в першу чергу, – РЕКЛАМА. Тобто кошти рекламодавців.
Далі – можлива плата за преміум акаунти чи додаткові якісь послуги.
Ну і решта надходжень – це можуть бути добровільні безповоротні внески, це може бути торгівля особистими відомостями користувачів, це може бути торгівля узагальненими статистичними даними та апробація на користувачах сервісу різних інформаційних “пушок” та “качок”, а чи й взагалі соціологічні та соціальні експерименти.
Крім того – крупний сервіс це вже само по собі важіль впливу (МЕДІА РЕСУРС), що так чи інакше може формувати громадську думку в значній мірі та мати ще багато корисних застосувань.

2. ПОСЕРЕДНИКИ ФСБ в “чистому” вигляді просто зводять між собою покупців і продавців: реклами, контенту, ідей, персоналу, ЗАСОБІВ МАСОВОГО ВПЛИВУ тощо.
Аналогічно: первинне вкладення коштів “ззовні”, їх витрачання на технічну реалізацію, на зарплату персоналу, на рекламу-розкрутку тощо.
Так само аналогічно – початок активної роботи та одержання доходів; розподіл та перерозподіл яких також може дуже і дуже варіюватися: від “усе вкладаємо в експансію на ринку” і до “виводимо все з ФСБ бо тут скоро буде зась”, при цьому в наявності постійні видатки – та ж зарплата, сервери, реклама, офіс (якщо є) – ну і похідні: комунальні послуги, розрахунки з бюджетом тощо.
І якщо у випадку з крупними сервісами можна було казати про олігополістичний ринок, то тут вже, скорше, ринок монополістичної конкуренції.

3. Блоґєри: якщо блоґєр є користувачем одного з блогосервісів – то, фактично, потреби у вкладенні (а перед тим накопиченні) первинного капіталу немає. Хоча – як такі можна вважати той самий доступ в інтернет (що не є, на жаль, безкоштовним), витрати на комп’ютерну техніку тощо. Хоча – такого роду витрати є, як правило, не такими, що здійснюються виключно для потреби блоговедення: в основному інтернет і так “вже був”, і набір відповідного устаткування також.
Якщо ж це “стенд-елоун” – то це первинні витрати на хост, домен, розкрутку тощо.

В подальшому доходи блоґєра залежать від його філософії входження до ФСБ та функціонування на її теренах в якості суб’єкта ФСБ:

1) специфіка блоговедення може бути такою, що в активі блоґєра є лише певна кількість трафіку (тобто відвідувачів) – чи “загальних”, чи “цільових”; та певні показники ПР та ІЦ.
І блоґєр може розміщувати в себе рекламу (чи “загальну”, чи “цільову”, тематичну) – яка і буде основним джерелом його фінансових доходів в структурі ФСБ; тут прошу відмітити, що партнерські програми – також є нічим іншим як рекламою якогось чи то сервіса, чи посередника, яким користується сам блоґєр – в окрему статтю надходжень немає сенсу виокремлювати.

2) філософія блоговедення є такою, що можна виразити наступною мантрою:
“я успішний! я мегабагатий, я знаю президентів усіх розвинених країн, зі мною радо злягаються усі сексапільні топ-моделі, телезірки; і, головне, – це зовсім НЕСКЛАДНО! а хочеш, я і тебе навчу?”
і такий “мотиваційний” блоґєр мотивує собі постійний сталий немаленький трафік, а то й умудряється продавати різного роду бізнес-курси та проводити тренінги-семінари на тему на кшталт “як за тиждень заробити мільярд”.
може, навіть, і книжки писати – на аналогічну, звісно ж, тематику:)
Тут парадокс! Як правило, ніхто з відвідувачів блогу нічого реально від нього не отримує, але має таке відчуття, ніби то таки “корисно, гарно тонізує та приваблює удачу” чи ще шось в цьому роді. Або щось на кшталт “я майже зрозумів секрет успіху цієї людини, я читатиму усі його пости і рано чи пізно збагну оцю Велику Істину!”.

3) філософія “умільця-трудяги”: людина пише про те, в чому розбирається – наприклад, як вона розробляла той чи інший дизайн, чи як відтюнингувати москвіча чотириста-восьмого “під кабріолєт”, чи будь-що інше.
Ключовий момент, меседжь до відвідувача такий: “я є фахівцем в цій галузі – тож якщо тобі потрібно щось буде з цієї опери, то ти знаєш куди звертатися”.
Плюс – формування іміджу “експерта”, отримання певного рівня довіри, і той же піар, врешті-решт.

4) хочеться окремо виділити таку філософію блогєрства як МИСТЕЦЬКУ: є багато фотоблогів талановитих людей, чи народних умільців, чи поетів тощо. Це блог який приємно відвідувати (відвідувачі=трафік=конвертація його в гроші), це є паблісіті, поширення своєї мистецької фабули; це є яке-не-яке визнання.

І тепер головне: усі ці чотири моменти у фінансовому розрізі та розрізі трафіку дуже прекрасно поєднуються між собою, в БУДЬ-ЯКИХ КОМБІНАЦІЯХ:)
Так, мотиваційний блог має і відвідувачів – відповідно, реклама (крім торгівлі курсами, уроками, книгами тощо); плюс – такий блоґєр може одержувати певні замовлення (тобто виступити в ролі “умільця-трудяги”); ну і (це вже стовідсотково) – однозначно, що часто-густо подача матеріалу в такому блозі, оформлення, побудова звернення до читачів є прикладом справжнісінького мистецтва, яке, навіть якщо і чітко усвідомлюєш, що нічого корисного більше не принесе, завжди приємно поспостерігати (в обмежених, звісно, дозах..) та отримувати чисто естетичне задоволення.

Які ж витрати блоґєра? (тобто не загальні витрати – а саме з коштів, зароблених в межах ФСБ) – а це той же домен, хост, це, можливо, придбання теми оформлення; це придбання рекламних лінків на себе у колєґ-блоґєрів; це, можливо, оплата акаунтів на таких сервісах як репідшейр, шейр.ін.юей тощо.
Крім того – якщо залишається нерозподілений прибуток, то його можна спрямувати на задоволення власних потреб (що не стосуються блоговедення). Оце і буде вихідним грошовим потоком з ФСБ на рівні окремовзятого блоґєра.

ДОПОМІЖНІ суб’єкти ФСБ, практично, нічим у фінансовому плані не відрізняються від інших суб’єктів: також первинне накопичення капіталу, також впровадження-піар, також здійснення діяльності.
Дохід – отримання комісійних, плата за надані послуги (відпущені товари), та сама реклама (так-так, ті ж вебмані деколи ненав’язливо просувають щось..).
Витрати – на поточне забезпечення своєї діяльності, на капітальні вкладення, нерозподілений прибуток (що залишається після здійснення усіх витрат).

І ще один ключовий момент – не лише в середині підгрупи “блоґєри” в складі ОСНОВНИХ суб’єктів ФСБ практично майже завжди нічого “в чистому вигляді” не спостерігається, натомість в наявності тотальні мікси філософій, видів заробітку тощо;
а й взагалі можливі будь-які комбінації в плані поєднання ролей різних СУБ’ЄКТІВ ФСБ: так, гугл-яндекс одночасно виступає й посередником, і інвестором, і крупним сервісом, і системою ранжування блогів; і ще й мають власні блоги – тобто долучаються до безпосередньо і блоговедення; крім того ті ж “яндекс-гроші” кажуть, шо суб’єкт ФСБ запросто може поєднувати в собі функції як основного, так і допоміжного плану в розрізі ФСБ. А то й взагалі УСІ ОДНОЧАСНО.

*******************
Кілька узагальнених ремарок стосовно впливовості ФСБ як частини світової фінансової системи: знаєте, на моє переконання, це є також зовсім невеличка частинка; можна навіть, мабуть, сказати – крапля в морі.
Тобто навіть на великому рівні – найбагатші суб’єкти ФСБ все одно є біднішими (і набагато біднішими) від найбагатших суб’єктів іншого роду фінансових відносин та інших галузей.
Іншими словами – В БЛОГОСФЕРІ ВІДНОСНО ІНШИХ ЕКОНОМІЧНИХ УТВОРЕНЬ ГРОШЕЙ ТАКИ НЕМА.
Тобто – я розумію, що грошей власникам ЖЖ та Яндекса вистачає; але в масштабі та у відносному порівнянні – … ці суб’єкти виграють лише за рахунок ДУЖЕ НЕРІВНОМІРНОГО розподілу коштів в середині ФСБ та їх значної концентрації в одних руках.
Так, блогосфера як така має значний “опосередкований” вплив на багато інших ринків та різні фінансові відносини; але сама по собі скільки вона “коштує”?
Чи можна її “вартість” порівняти з вартістю машинобудування? Добування окремих природніх ресурсів? Розробкою новітніх технологій? Харчовою сферою, сільськогосподарською, із ринком нерухомості, із енергозабезпеченням?

Тобто “в масштабі” суб’єкти ФСБ мають грошей в середньому набагато менше, ніж суб’єкти інших фінансових відносин.
А із суб’єктів ФСБ, в свою чергу, найменше грошей мають БЛОҐЄРИ:)

Паралельно робимо іще один логічний висновок:
блоґєри займаються блоговеденням НЕ З МЕТОЮ ЗАРОБИТИ, а переслідуючи зовсім інші цілі (та, сподіваюсь, досягаючи їх;) ).

________________________________________

Що ж – бажаю усім блоґєрам досягати своїх блоґєрських цілей, і, головне, – не “вестися” на численні стереотипи, завжди бачити реальний стан справ.

ЗАТ “Блогосфера” або Блоґінг як натуральне господарство

Нарешті, мабуть, таки дійшов крізь виснажливі рефлексії до істини на рахунок того
Хто ж формує читацьку аудиторію в блогосфері
та
Нашо блогосфері зростання чисельності блогів (так званий “розвиток” блогосфери).

Втім, одне автоматом відповідає й на інше:)

Знаєте, як не прикро – але постійну читацьку аудиторію в блогосфері формують майже виключно самі блогєри.
Іншими словами – крім самих блоґєрів ніхто ті блоги й не читає на постійній основі (з гуглів-яндексів хіба зальотний відвідувач якись перепаде. навіть якшо таких і багато – це все одно не є сталою аудиторією, і аудиторією взагалі. це скорше, як кажуть в народі, “пасажири” такі собі).

Ну й відповідно – нашо розвивати блогосферу, нашо співати в переходах яка то козирна штука блоґінг і який ти не модний шо іще не маєш свого?
Ну бо має ж хтось ті блоги читати, правда? А хто ж іще буде читати:)

Чому “як натуральне господарство”?
Бо самі пишемо, самі читаємо.. Повний замкнений цикл:) і безвідходне виробництво.

От і рушійна сила будь-якої експансії: якшо “вконтактє” втикають лиш ті, шо там зареєстровані – значить, треба, шоб там були зареєстровані УСІ БЕЗ ВИКЛЮЧЕННЯ.

Така собі дєльожка інтернету потроху відбувається на окремі замкнені структури (мені, наприклад, гугл жодного разу не видавав в результатах пошуку чогось корисного сторінку з “вконтактє”. От є там якась пісня а я її шукаю – через пошук стопудово шо не знайдеться!
Викине мільйон говносайтів і чого лиш не хош – а “вконтактє” все одно не видасть.

А це і ще одна рушійна сила мережевої експансії: якшо ти дуже великий, і людей в тебе багато – то це автоматом означає “гугли-яндекси – ідіть дружно на три веселі літери”.

Тьху, блін, як завжди – від тєми гет відхилився..

Так-от, про блогосферу:)
Хтось порівнював її з “народними медіа” і ще багатьма різними незрозумілими, але дуже гучними власними назвами.
Але прікол в тому, шо будь-який ЗМІ функціонує таким чином, шо хтось пише – усі читають;
тут же хто пише – той і читає (і це ПРИНЦИПОВА різниця!). При чому має місце те ж співвідношення 20 на 80, тобто 20% блогів мають 80% усього трафіку блогосфери і навпаки.

І блогосфера дотикається до медіа лише коли блоґєр стає журналістом чи навпаки: коли модні видання та журналісти заводять собі блоги як данину “сучасним віянням” та би бути “ближчими до народу”.

РЕВОЛЮЦІЯ В МЕДІА з появою блогосфери???
Скорше розширення простору. Тобто якшо раніше інформацію можна було розмістити десь в газетах, журналах, теле-радіопередачах і місця там було дуже і дуже небагато під ту саму інформацію – то тепер із появою мережі місця вистачить навіть якшо кожен житель нашої чудової планети напише свою власну велику радянську енциклопедію.
Відповідно, критеріїв відбору інформації жодних (хіба шо на рівні споживання – але і тут далеко не завжди є вибір) – кожен хто хоче публікує шо завгодно і скільки завгодно.

Так, можна сказати – мовляв, ніхто не заставляє споживати якусь конкретно взяту інформацію!

А оце вже міф: споживаємо на “ура”, і ще й добавки просимо.
Ну от, знову відхилився від теми:(

Блогосфера, як і будь-яка структура, набуває стандартних потягів:

до централізації,
до децентралізації,
до розвитку та
до самоліквідації.

Але шо забезпечує існування блогосфери? – а це реалізація людських прагнень до публічності, комунікації та матеріальний інтерес.

Лиш матеріальний інтерес тут (підкреслювалося неодноразово, і не лише мною) є досить примарним; а все інше – набагато краще і якісніше починають реалізовувати інші структури, набагато більш централізованіші (ті самі вконтактє), побудовані як окремі сервіси та спільноти із розгалуженою мережею “підспільнот” та різного роду утворень вже в середині себе.

Так, можна сказати, що оці всі новітні утворення – результат “еволюції” блогосфери. Ну не знаю… чи може чайнік еволюціонувати в пральну машину? Там вода і там вода… БАГАТО СПІЛЬНОГО!:)
А чи й в гідроелектростанцію…

Ну це таке, дурниці – хто де взявся і хто в кого шо стирив (які ідеї, принципи тощо).

Головне – блогосфера не має куди розширюватись, а оскільки кожен окремо взятий блоґєр фізично не встигне читати в рідері ще сотню-другу-третю блогів окрім вже доданих, то й трафіку лишнього в блогосфері взятися немає звідки.
А як нового трафіку немає – то потрібно перерозподіляти вже існуючий. На свою користь. Тобто в ідеалі – це би хтось перестав читати якись блог і підписався на твій.
А в ще більшому ідеалі – шоб так зробило кілька сотень блогєрів.

І це вже не романтіка, а недороблений капіталізм – і недороблений тому, шо в капіталізмі має бути КАПІТАЛ, а тут його майже немає:)

Короче, якшо брати таке поняття як “блогосфера” – то куди не плюнь, а все тримається на самих пантах і як лиш шось дотичне до чогось іншого, як додаток;і тут ще один парадокс! – система ЗАМКНЕНА, а самостійно не фурциклює.
Така собі тотальна інтеграція всього до всього…

***********************************
***********************************

А от вам ще один парадокс (чи навіть Новорічне чудо?…):моя нещасна Монетизація принесла в минулому році Ярославові до Української блогосфери більше трафіку, ніж, мабуть, має сама:))))
ЧОму я страшенно радий бо люблю читати усе, шо Ярослав пише – крім того, не перестаю дивуватися його незмінній толерантності в коментарях (тобто коли пишуть всяку фігню – а він замість післати продовжує культурний діалог. виховання, мабуть..)

Стосовно ж трафіку – це таки таємниця: справа в тому, шо не думаю ніби мене читає в рідері хтось такий, шо НЕ читає Ярослава. А крім рідера трафіка майже взагалі не маю.
То який сенс людині переходити від мене до Ярославиної “УБ” якшо та в тому ж рідері?

Чудеса короче:)
Мабуть, на таких парадоксах і тримається блогосфера…

Чим файні постові;)

За підтримки:
Живете в москві? Маєте авто? Тоді эвакуатор Вам просто необхідний!
Вирішив написати про ПОСТОВІ окремо чисто такого собі поста, який би розглядав їх з точки зору суто блоговедення (а не технічних якихось моментів), тобто чим вони гарні і чим негарні для блоґєра в плані його профільної (хоча переважно й абсолютно неоплачуваної) діяльності.

Буквально нагадаю кілька слів про постові:
1. Читаємо Блогун (звичайній лінк; реферальний лінк)моя стаття про систему
2. j2j.ru (звичайний лінк, реферальний лінк)моя стаття про систему

___________________________________

Ну ось, тепер можна і говорити:)

ЧИМ ФАЙНІ ПОСТОВІ:

1. Блоґєр завжди має стимул писати!
Бо без постових можеш десь закрутитися-завертітися – не до блоговедення. А так – треба якогось лінка розмістити, то вже й мусить братися за перо (верніше, мишку та клаву).

2. Творча криза? Не знаєш з чого почати написання посту? – З ПОСТОВИХ!
Напишеш речення-друге для оплаченого лінка – дивишся, і креативність свою трошечки розрухаєш; а то й взагалі ідея якась встигне до голови зарулити.

3. Як найкращим чином налаштуватися на робочий блоґєрський лад, який би такий ритуал придумати відсторонення від другорядного?
І тут постові врятують творчу душу – такий собі перехідний момент від мирського-цивільного до духовного-блоґєрського.

4. Блоґєр завжди може бути упевненим, шо хоча б хтось та зайде на блог подивитись!
Адже треба ж буде рекламодавцеві подивитися як там лінка розміщено:))))

5. Блоґєр завжди може пантанутися!
А з цією метою не обов’язково навіть і мати замовлення на розміщення постових. Все просто: беруться навмання якісь ресурси та й пишуться постові з лінками на них (наскільки рейтингові то ресурси – питання власної скромності блоґєра: це може бути, наприклад, www.google.com, www.president.gov.ua, www.whitehouse.gov/president тощо). Мовляв, дивіться, хлопці, хто у мене рекляму замовляє;)

6. Соціяльний ефект.
Завжи приємно зробити іншим людям шось хороше:) в даному випадку – всього-навсього маленьке посилання, але вже почуваєш себе небайдужим до чужої долі!

7. Соціяльно-економічний ефект (боротьба з кризою!).
Адже розміщуючи в себе постові ти допомагаєш здолати фінансову кризу залучаючи доляри на територію України (переважно з території РФ)!
Відповідно, долярів в обігу стає більше і ціна на нього падає

8. Чисто економічний ефект (імпорт грошей).
Тобто ці доляри беруться, переважно, з-за кордону. Відповідно, кожен блоґєр залучає додаткові валютні ресурси до рідної економіки! А придбавши за ті гроші шмат ковбаси та пляшку горілки в гастрономі – підтримує вітчизняного товаровиробника, сплачує ПДВ до бюджету тощо.

9. Покращення (хоч і не надто значно…) власного матеріяльного стану.
Без коментарів – тут все зрозуміло:)

10. Ну і, нарешті, Усвідомлення цінності лінків. Як на себе, так і від себе.
З одного боку – реальна вдячність за безкоштовні лінки на себе,
а з іншого – користання з будь-якої нагоди розмістити лінка на справді гарні та чудові блоги!:)