Філософія блогу

Зараз надзвичайно актуальним (тим більше в світлі бурхливих темпів зростання української блогосфери, перспектив багатомільярдних інвестицій, передбачених рекламними бюджетами; тотальної моди на блоги та блоґґінґ; незмінного зростання впливу блогосфери на електоральні процеси тощо) постало питання створення та розвитку свого власного (чи колективного, корпоративного) блогу, успішність блоґґєрської діяльності: погодьтесь, нікому не хочеться створити блог і самому читати геніальні думки, викладені в ньому.

Так само відомо, що хоч виклади в блозі креслення perpetuum mobile – а якщо блог не є розкрученим, якщо його ніхто не читає і не має довіри до нього, то так воно все і залишиться десь в архіві блогу та загубиться в аналах гугльового кешу.

Дуже… дуже багато написано на рахунок цього – поради з приводу створення блогу, його популяризації, з приводу заробітку грошей. Навіть надто багато:)
Через що просто неможливо не узагальнити ці всі надзвичайно корисні надбання блогосфери, не сформувати на основі всього цього багаторічного досвіду такого собі узагальнення Всього Того, Що Потрібне Для Успішного Блоґґінґу.

А до чого тут “69″?
Все просто: магія цього числа просто переслідує блогосферу, вона є запорукою успіху в блогосфері! Втім, скоро в цьому самі всі переконаємось:)

Тут (увага – закінчуємо вступні слова і переходимо до безпосередньо суті) Вашій увазі представлені всі Необхідні та Достатні умови для того, аби стати Успішним Блоґґєром.

ОТЖЕ!
69 порад як завести собі блог і зробити його успішним:

1. Опрацювати 69 статей про те, що таке блог (бажано навіть різними мовами – гугл в цьому допоможе:) )

2. Опрацювати 69 статей про блогосферу: що це таке, звідки взялася назва, що туди входить і що не входить, які різні думки з приводу цього актуального питання

3. Опрацювати 69 статей про різні ТЕХНІЧНІ моменти блоґґінґу та блогосфери: які бувають блогові платформи, чим відрізняються, які особливості тощо

4. Опрацювати 69 статей про блоговий СЛЕНҐ: без цього годі й думати про ведення блогу…

5. Опрацювати 69 статей про інтернет загалом: що це таке, шо то за біда, що зветься “домен”, звідки він взявся (інтернет) тощо – такого роду знання дуже згодяться в блоґґєрській кар’єрі

6. Знайти через гугль 69 найрейтинговіших блогів різної тематики (не надто важливо якої – головне рейтинг блогу:) ) і щоденно їх відвідувати. Переймати, так би мовити, досвід. Можна навіть підписатися на їх РСС-стрічки, про це ще піде мова далі

7. Знайти мережею 69 різних блогорейтингів

8. 69 днів просто спостерігати за цими блогорейтингами, виявляючи якісь приховані тенденції та рушійні сили, закономірності блогосфери

9. Перед тим як завести блог 69 днів тримати суворий піст, щодня ходити до церкви і ставити по свічці – всього получиться 69 свічок

10.  Опрацювати 69 різних джерел про РСС

11. Прочитати 69 постів в блогах про фідбьорнер

12. Зареєструвати 69 різних аккаунтів на фідбьорнері (ритуальний такий акт…)

13. Зареєструватися на різних 69 блогосервісах під різними 69 нікнеймами

14. Залишити в найрейтинговіших блогах по 69 коментарів “+1″

15. Прочитати 69 різних статей про вордпрес

16. Напам’ять вивчити всі 69 кроків встановлення ворпрес-у на власний хост

17. До речі про хост! Перебрати різних 69 сервісів та обрати оптимальний для себе

18. Знайти і встановити 69 плагінів до вордпресу

19. Вигадати 69 різних назв та доменних імен для власного блогу і обрати з них найвідповідніші

20. Знайти по мережі 69 різних типів статей, які цікаві людям та роблять блог популярним – писати такі самі (або копіпастити їх же)

21. Написати перший пост в блог 9 березня поточного року якщо це звичайний рік, і 10-го – якщо високосний

22. Дізнатися про блоґролл і додати туди 69 лінків на найцікавіші Вам блоги

23. Розказати про свій блог на 69 різних форумах

24. Додати свій блог до 69 різних каталогів

25. Записати блог в 69 блогорейтингів і розмістити в сайдбарі кнопку кожного з них

26. 69 разів на день натискати “F5″ аби подивитися чи немає нових коментарів

27. Через 69 днів свого блоґґєрського стажу задатися питанням заробітку на блозі

28. Для цього: прочитати двічі по 69 статей про те “як заробити на блозі $10000 на день”

29. Прочитати 69 статей “як оптимізувати свій блог”

30. Вивчити 69 способів як правильно коментувати інші блоги

31. Опанувати 69 різних способів медитацій аби вводити себе в правильний “блогосприятливий” стан

32. Прочитати 69 підручників та статей про рекламу, маркетинг

33. Змінити дизайн блога з дефалтового на якись інший: годі й казати – для цього необхідно передевитися різних 69 сайтів з шаблонами і обрати собі вподобаний. Якщо проблеми із встановленням та адаптацію шаблона – почерпнути відповідні знання та навички із 69 різних статей з цього приводу

34. Завести собі гаманець на вебмані та ще 68 різних платіжних мережевих системах

35. Прочитати 69 різних статей про те, як бути оригінальними і неповторними

36. Знайти 69 УНІКАЛЬНИХ блогів і зробити свій таким самим унікальним:)

37. Знайти в блогосфері 69 найпоширеніших тем і написати якись пост на кожну з них – як вже казали: унікальність, унікальність і ще раз унікальність:)

38. Візьміть будь-який рейтинг найновіших кінофільмів і напишіть пост про кожний з перших 69 (заголовок посту – назва фільма українською, російською та англійською), зміст посту значення не має: головне зловити трафік з пошуковиків:)

39. З рейтингу політиків взяти найвідоміших 69 і винести окремим постом повідомлення про раптову смерть кожного з них (те саме з попсовиками, акторами і взагалі – будь-якими відомими людьми)

40. Знайти 69 флеш-мобів і взяти участь в кожному з них

41. 69 різних тестів на шпальтах Вашого блогу – якраз те, що треба:)

42. Зареєструватися в 69 різних соціальних мережах (клони, будемо вважати, рахуються окремою соціальною мережею) і в кожній намагатися просунути свій блог

43. 69 разів подумати: а що Вам з того блогу і чи вартує це все тих зусиль?

44. Розповісти про свій блог 69 різним людям в офлайні

45. Долучитися до 69 різних блогових об’єднань (неформальних організацій, спільнот тощо)

46. Проставити на блозі 69 кнопок для додавання блога в цілому чи окремого посту до всіляких закладок

47. Опрацювати 69 статей про різні побутові моменти блоґґінґу: в який час краще писати в блог, що при цьому має бути на столі, якого кольору клавіатура, яка фаза місяця, яку пісню в цей момент потрібно слухати і яку передачу дивитися по телевізору. Не забувати про фен-шуй

48. Все ж таки навчитися рахувати до 69:))))

69. Трошки нелогічності ніколи не завадить – зрештою, блог – це блог, а не “введение в матанализ” Фіхтенгольца; в чому  і його краса;)

Як бачимо! без 69 годі й думати про блоґґєрство…

Успішного всім блоґґінґу!
Приємного та прибуткового:)

Знаєте.. цілком можливо, що час цього посту ще просто не настав. АЛЕ – так вже і буде:) можливо, я і помиляюся.

Звісно.. Надто багато це питання “мусолиться” і надто мало чути щось “по суті” справи. Загалом, питання саме по собі якесь таке…. ну, що не хочеться щось реально думати з цього приводу – мовляв, і так все ясно, що тут придумаєш?
Навіщо питати те, що і так прекрасно знаєш? Що є просто неминучім і чого ніхто і ніколи не уникнув – будь то блогосфера, якась галузь економіки, корпорація, політична формація чи суспільно-політичні формації.

Тому – просто спробую (в принципі, як і завжди…) просто систематизувати деякі речі і просто сказати вголос те, що і так кожен прекрасно розуміє.

Якою ж вона буде, блогосфера? Які перспективи розвитку, напрямки?
Яких рис вона прагне набути і, зрештою, в що вона, блогосфера, еволюціонує коли “прийде її час”?

Все в цьому світі має два напрямки розвитку: екстенсивний та інтенсивний, себто кількісний і якісний. Іншими словами – або щось розвивається шляхом нарощування та поширення, але В МЕЖАХ СВОЄЇ МОДЕЛІ (ФУНКЦІЇ), або – інтенсивним шляхом, тобто різко переходячи на кардинально новий рівень, де, знову ж таки, одержуються вже зовсім інші горизонти для того ж кількісного (екстенсивного) зростання.

Плюс – слід собі чітко запам’ятати, що, як правило, має місце комбінація та чергування цих двох моментів: себто спочатку – кількісний, потім (в якись переломний момент) проходять якісні зміни (далі поясню на прикладі, стане цілком зрозуміло), і – знову матимемо змогу спостерігати кількісний ріст, в межах нової моделі.

Отже,

ПЕРСПЕКТИВА ПЕРША: ЕКСТЕНСИВНА (КІЛЬКІСНА, ЕВОЛЮЦІЙНА)

По великому рахунку – все розвивається “по образу і подобію” західному, ми проходимо всі ті самі етапи розвитку, блогосфера (лише із відставанням в деякий період) наслідує цілком і повністю все, що вже бачили “там”. Разом з тим – західна блогосфера також не стоїть на місці. Мало того – наша, себто українська, розвивається швидше, ніж відбувалося це у “першопроходців”.

Риси блогосфери в цьому випадку:

1. НЕЙМОВІРНА масовість: кількість блогів дуже і дуже зростатиме, просто неймовірно зростатиме! Це сформує таку собі ДУЖЕ ЗНАЧНУ сферу впливу – блоґґєрську.

2. Внаслідок цього – ТОТАЛЬНА КАПІТАЛІЗАЦІЯ. Тобто, як було в одному доброму кінофільмі, “коли нема що ділити – з’являється щирість стосунків”. Тут – буде що ділити. Багато буде такого… І про щирість стосунків не йтиме мова навіть теоретично-ідеологічно: ринкові відносини, бізнесові стосунки, прагматичний розрахунок.

3. Професіоналізм – блогосфера стане професійною. Не тому, що писатимуть кращі фахівці, ніж тепер – а тому, що це буде роботою, блоґґєр – відповідно, професією. Тобто – людина працюватиме блоґґєром за наймом, одержуватиме за це зарплату. Чи – буде вести блоґ як приватний підприємець, але і в цьому випадку – заради грошей.

4. Поділ праці. Ринок, що розвивається, де зростає грошовий оборот – не може не вимагати оптимізації праці. А тут – поділ праці абсолютно неминучій. Тобто – одна людина відповідає за технічний момент блогу, інша – пише контент, третя – займається розкруткою. В кожного може бути помічник/асистент, плюс інші функціонали.

5. Корпоратизація. Блоги будуть створюватися (чи скуповуватися готові) централізовано, як бізнес-проекти: буде менеджер з персоналу, буде бухгалтер, буде секретарка тощо;)

6. Монополізація. Блоґи однієї і тієї ж тематики рано чи пізно опиняться “в сфері впливу” конкретної сили – аби мати можливість лобіювати свої інтереси.

7. Легалізація. З блоґґєрів БУДУТЬ СТЯГУВАТИСЯ ПОДАТКИ. Ні-ні, я не кажу, що вигадають якись окремий податок – в межах вже існуючих (я б радив, мабуть, спрощену систему оподаткування – про це розповім іншим разом, коли сам легалізуюся. А це планується десь на березень).

8. Там, де гроші – там сфера впливу фінансового капіталу. Що більше грошей буде в блогосфері – то більшими будуть інтереси в ній великих фінансових груп, утворень. І тим менше місця залишиться для таких блоґґєрів-аматорів-одинаків, до яких належить і Ваш покірний слуга.

9. Подорожчення блоґґєрської діяльності. Тобто якщо тепер достатньо витратитися на хост (чи взагалі обрати безкоштовний…), домен (також можна і не витрачатися) – і, практично, все… То коли в блогосфері будуть РЕАЛЬНІ кошти – доведеться платити. Ні, не за блоггєр.ком, і не за ЖЖ – це так і залишиться “шаровим”. А ось за розкрутку… І чим більше грошей крутитиметься в блогосфері – тим більше (за законами ринку) буде коштувати елементарно розкрутити блог. Тобто якщо потенційно він приноситиме блоґґєру 10000 доларів на місяць, то витрати за цей же місяць можуть сягнути 2-3 тисяч… Правило ринку: для того аби заробити – потрібно спочатку вкласти..

10. Ні аматорам. Професіоналізація, ринкові важелі та фінансові відносини призведуть до такої собі “резервації” таких собі блоґґєрів-аматорів.
Або їх купуватимуть (на етапі бурхливого розвитку та розподілу сфер впливу), або вони перейдуть в такий собі “андерґраунд” (на кшталт сучасного мистецтва: є мистецтво заради грошей, і є поодинокі випадки “некомерційного” мистецтва. Ось так тут і буде). У фінансовому плані аматори просто не витримуватимуть: бо якщо створюєш блог, розкручуєш протягом якогось часу, напрацьовуєш йому аудиторію, авторитет, тощо – то інші просто вкладуть купу грошей, наймуть купу персоналу і створять такий блог, який вже за місяць приноситиме гроші і почне окуповуватись.

ПЕРСПЕКТИВА ДРУГА: ІНТЕНСИВНА (ЯКІСНА, РЕВОЛЮЦІЙНА)

Тут все дуже просто: або блогосфера еволюціонує (внаслідок неймовірно стрімкого розвитку технологій, в тому числі й веб-у) в щось інше, і блоги просто стають неактуальними, або просто з’являється щось кардинально нове, що не є правонаступником блогів та блогосфери, але що призведе до їх самоліквідації.

Як приклад хочу навести знаменитий (колись) ФІДОНЕТ. Гадаю, тут коментарі зайві.. Так, воно ще “тримається” десь там “по старій пам’яті” – так, можливо, чіплятиметься за життя і блогосфера. Але його вже практично нема, а, в такому випадку, її (блогосфери) – також вже практично не буде.

Погодьтесь, запросто може завтра з’явитися щось кардинально нове, нові стандарти і принципи соціальної взаємодії в інтернеті – що тоді?
А тоді блогосфера просто лусне як мильна бульбашка. І передасть естафету чомусь іншому. І то “щось інше” вже почне розвиватися своїм еволюційним шляхом, і знову буде хтось писати про “перспективи розвитку”, знову будуть працювати там люди, поширювати, проводити різні “зльоти”, конференції тощо.
І знову це буде модно – і там будуть акценти впливу.
Правда, щось таке “нове” – його комерційний потенціал побачать і почнуть експлуатувати набагато раніше, ніж до цього додумалися в блогосфері: як-не-як, а людина всюди освоюється, пристосовується, робить висновки, проводить аналогії… І – думає “як би то заробити”: чи на щасті людському, чи на горі – не має жодного значення.

Як вже казав – найвірогіднішим, мабуть, буде “почерговий” розвиток: тобто блогосфера ще нарощуватиме свої потужності та людські/економічні/фінансові/медійні потенціали – а потім просто з’явиться щось нове.
І не похідне від блога (тобто не якась дрібна раціоналізація – колективні блоги, мережі блогів, комбінації різних мережевих досягнень тощо), а щось ДІЙСНО КАРДИНАЛЬНО нове.

Знаєте.. Мій близький друг Влад Кабасін, коли ми востаннє сиділи в “Бірлозі” та пили по енному кухлю “темного медового”, сказав, що у мене є ще півроку в запасі.
Всього-навсього півроку…. Потім – прийде щось нове, і це все, що я роблю, стане просто неактуальним. Вчорашнім днем.

Я все ж схильний думати, що в мене більше, ніж півроку. АЛЕ – ілюзій на рахунок того, що можна сидіти роками, писати в блог і мати за це багато грошей – немає і бути не може:)

А ще він же, Влад, казав, що бачив грузову машину десь в теплих краях, і в неї на лобовому склі красувався філософський напис: “Memento mori“.

Думаю, це якнайактуальніше підходить до блогосфери, до перспектив її розвитку та до блоґґєрської діяльності взагалі – Memento mori!

Людина – найкорисливіша в світі істота:)
Вона ніколи нічого не робить “просто так” – завжди є якась причина, мотив, який спонукає її до якоїсь дії чи діяльності.

А раз є якась діяльність – значить стовідсотково є і мотив (чи мотиви).

То які мотиви спонукають людину до блоґґєрства? Спробуємо якщо не розібратися із цим, то принаймні якось викласти більш-менш зв’язно та структуровано думки стосовнього цього.

Не будемо, звісно, чіпати теорію менеджменту з його різними ранжуваннями потреб (маслоу, дуглас мак-грегор, туган-барановський – хай спочине їх світла пам’ять) та сухим “сортуванням” та структуруванням такого складного психо-фізіологічного механізму як людина.

То чому люди заводять собі блоги? Чому їх ведуть? Навіщо витрачають час?

1. Чіткий матеріальний розрахунок, такий собі прояв “корпоративізму”
Тобто людина має на меті одне: просунутися кар’єрно. Вона знає, що “блог” – це непоганий засіб, який допоможе заявити про себе потенційним партнерам (замовникам, роботодавцям), дозволить сформувати свій образ, імідж, дасть можливість поділитися своїми досягненнями (звісно ж, ніхто не заважає блоґґєру тут трошки хитрувати і дещо перебільшувати;) )…
І взагалі, можна бити себе в груди і казати – ось дивіться яка я публічна людина! Ось тут в мережі мої світлини, ось тут різні мої надбання розписано. Так-так, я дуже сучасна людина! В ногу з часом і все таке – це якраз про мене.

А якщо така людина ще й більш-менш грамотно пише – то це взагалі мрія будь-якої корпорації: вважай, золоті гори вже видно неозброєним оком – он вони, виблискують як на сонечу!
Плюс – людина заводить “корисні” знайомства в тій чи іншій сфері. Коментує блоги які можуть стати для неї потенційно корисними в майбутньому, надбаває таким чином певного “статусу” серед тематичної тусовки.

А якщо взяти до уваги нашу ТОТАЛЬНУ КРИЗУ МЕНЕДЖМЕНТУ І ГРАМОТНОГО УПРАВЛІННЯ Загальнонаціонального рівня – то це таки має досить велике значення.
Так, одного разу був випадок коли на високооплачувану роботу прийняли людину саме тому, що у неї була така собі “домашня” хтмл-сторінка де на білому фоні висіло фото, мейл, кілька слів про себе і контактний телефон. В доменній зоні “народ.ру”……

Загалом, всі ми прекрасно знаємо ту “породу” людей, які всюди будь-яким чином намагаються надбати статуса, якого вони явно не заслуговують. “Пробитися” догори якомога вище будучи при цьому дуже і дуже посередніми.
Так, у мене колись одногрупник був… Так-от, тягнув він на слабенькі трієчки перші два курси.
А починаючи з третього….. Почав ходити на пари в строгому діловому костюмі. І – все:) він став “вчитися” на 4-5.
Тобто такі блоггєри – це типові кар’єристи, які виграють тільки за рахунок того, що мають талант показатися “компетентному” керівництву кращими за інших, такими при цьому абсолютно не будучи.

2. Принцим “мемуарів”

Людина – працює, працювала. Вона – заслужила на повагу, вона має реальні надбання. Їй не потрібен блог з розрахунку. Чому талановиті відомі люди пишуть мемуари? Бо вони відчувають потребу ділитися.
І ось – заводить собі людина, яка апріорі не потребує жодних “каталізаторів” свого розвитку, і ділиться досвідом, обмінюється ним.
Таким людям є про що розказати – а гарних слухачів не так вже легко і знайти…
А тут – мало того що слухачі, так ще й такі, що дійсно цікавляться тим, що ти розповідаєш. Погодьтесь, заради цього вартує заводити блог:)

Такий блоггєр ніколи не буде хвалитися своїм блогом.

3. “Ближче до народу”

Буває, публічні люди заводять собі блог. Не тому, що вони мають що розповісти. Не тому, що вони талановиті. І навіть не тому, що блог приноситиме їм гроші.
Просто публічна людина – це таке собі.. Хитке становище. Потрібно здаватися “ближче до народу”, показати принаймні якусь подобу до інтерактивності, мовляв, “дивіться, я така сама людина як  ви, просто я дуже-дуже відома, дуже-дуже талановита і заробляю дуже-дуже багато грошей тому що ви купуєте мої альбоми, чи книги, чи передвиборні обіцянки – а так, я душею з народом! Так, я відпочиваю на найдорожчих курортах, у мене дуже крута машина – але яке це має значення? Головне ж для людини душа, ось нею я з вами і ділюся тут:) читайте мене будь ласка, купуйте іще більше надбань мого неймовірного таланту, дізнавайтесь про мене цікаві речі (а як ЩОСЬ ПРО МЕНЕ МОЖЕ БУТИ НЕЦІКАВИМ???)”.
Така людина, як правило, заходить в блог (чи навіть не сама, а хтось замість неї…), пише кілька слів на кшталт “була там-то і там-то, дуже багато вражень. Всіхї вас люблю!” – і має по триста коментарів.
Або – “скоро ж весна! В мене таки-и-и-ий настрій!”, ну, чи ще якісь подібні дурниці, які ніхто ніколи не читав би якби ця людина не була публічною і відомою.

4. “Хочу бути почутим”

Ех! Вчишся в дев’ятому класі? Маєш багато-багато думок з приводу устрою Всесвіту, з приводу закономірностей життя, унікальний життєвий досвід, хочеш на весь світ заявити про те, що вчителька української літератури – найбільше в світі зло, і що вона порушує твої конституційні права?
Ну, так.. На вулицю не вийдеш і не розповідатимеш про це..
А тут – будь ласка! Заводиш собі блог (в цьому випадку краще в ЖЖ), френдиш усіх підряд в надії, що тебе зафрендить хоч третина із цих людей – і починаєш свою пропаганду власного бачення життя.

Мало того – знаходиться ще й багато однодумців! В подальшому – можна навіть організувати спільноту “пригноблених дев’ятикласників” чи ще щось подібне..
Загалом – власне, це і є успіх:) тебе – почули, ти знайшов таких самих виключно талановитих людей як ти..
Блоґґінґ форева!

5. Спілкування, комунікація

Зрештою, не так вже й багато людей, які цікавляться тими ж речима, що й ти, можуть знаходитися поруч в географічному розрізі.
Тобто тут блог – це чисто засіб комунікації. Погодьтеся, це таки багато чого вартує: можливість спілкуватися з розумними людьми незалежно від того як далеко від тебе вони мешкають – чи то в іншій області, чи в іншій державі, чи взагалі на іншому континенті.
Ти можеш ділитися своїми думками стосовно спільних інтересів (професійних, чи непрофесійних), дискутувати з іншими людьми, думку яких поважаєш.

В реальному житті для того, щоб спілкуватися ґрунтовно з такою кількістю людей просто не вистачить часу навіть якби всі і мешкали на одній вулиці чи в одному під’їзді.
Особисто я через блоґґєрську діяльність познайомився з масою цікавих людей, компетентних в різних галузях, освічених і талановитих.
І надзвичайно вдячний блоґґінґу за таку унікальну можливість.

6. Ефект юрби:)

Так! У Свєтки з п’ятого-бе є блог. У юльки з шостого-а також, і навіть у Маринки з паралельного класу! Треба і собі заводити.. Терміново:)
Або: так! У другого цукрового заводу є свій корпоративний блог, у першого фанерного цеху – є свій блог! І навіть у сільськогосподарської спілки “червоний жовтень” є свій корпоративний блог! Значить – нам, трудівникам сільської птахоферми також потрібен Свій Власний Корпоративний Блог.
Хто не має корпоративного блогу – не поважає себе!

Всі заводять блоги – і я завожу.. А що? Я чим гірше?:)
Цей мотив, до речі, мабуть і є основоположником тієї Динаміки Зростання Української Блогосфери про яку говорить нам всюдисуща Статистика і яка так втішає всіх нас, вселяючи упевненість в тому, що ми “доженемо і переженемо Росію, Америку, Китай і Молдову за кількістю блогів на душу населення”.

7. Фіксація думок

Думка… – її важко втримати часом. Тобто ти знаєш щось, і розумієш це десь “там в глибині”, але ти не володієш результатами цього знання повною мірою, не можеш на основі нього розвиватися далі, не бачиш чіткої картини, хоч вона ніби вже й сформована..
Треба просто “витягнути” на волю всю цю інформцію, структурувати її належним чином, УСВІДОМИТИ і зафіксувати десь на випадок необхідності відновлення “свіжого” бачення та знання.

Як це зробити? – ДУЖЕ ПРОСТО! Треба свої надбання десь зафіксувати, викласти їх, передати їх кудись назовні, тим самим “проганяючи” все це через свою свідомість, працюючи над собою, вдосконалюючи свої навики..
Тут блог – надзвичайно корисна штука.
Такий собі каталізатор мислячого процесу, вдосконалення комунікаційних здібностей та вмістилище інформації до якої постійно є доступ.

8. Маркетингові (політичні) дослідження та маніпулювання

Людина заводить блог, інтегрується в спільноту з однією тільки метою – виявляти настрої, тенденції, закономірності, з подальшою можливість впливати на це все, маніпулювати людською свідомістю.
Чи навіть не людина, а скоординовано – група людей. Таких дійсно багато, хоч справа тільки починає розвиватися (в нас, тобто, тільки починає. А загалом – це вже окрема наука ціла)

9. Втікання від реальності

В силу суб’єктивних чи об’єктивних причин – але людина тікає від реальності, забивається до “онлайну”: блоги, форуми, розважальні сайти.
Хочеться причетності до чогось, хочеться спілкування, хочеться вийти за межі чотирьох стін в яких, по великому рахунку знаходиться людина, – а реальність цього дати, буває, не може.

10. Обмеженість

Тобто обмеженість мислення на кшталт “А ЧИМ ІЩЕ ЗАЙНЯТИСЯ ЯК НЕ ПИСАТИ В БЛОГ?”
В цьому випадку, на відміну від попереднього, людина має масу можливостей довкола, може використати час набагато приємніше, продуктивніше і з користю для себе. Але вона не може вийти за межі своїх обмежень (вибачте за каламбур – вже казав колись, ну люблю я їх:) ) – чи звикла просто до цього, чи ще якось такі обмеження собі сформувала.. Але це просто як частина побуду. Мовляв, “я працюю, їм, сплю, мию посуд (ще багато-багато всякого) і веду блог”

*************************
*************************

Ну ось, власне, і все… Лиш комбінація усіх цих мотивів у кожного блоґґєра своя: щось проявляється більшою мірою, щось меншою, щось взагалі не проявляється…
А сумарний прояв їх усіх і дає відповідь на одвічне запитання:

“Для чого це все? Навіщо я веду блог?”